Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 червня 2011 року                                                                                              справа  № 2-44/11

                                        Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області,  в складі:

                                        головуючого судді:                            Шаповала Г.І.

                                        при секретарі                              Кудіній Н.І.

                                        з участю:       позивача                    ОСОБА_1

                                         представника відповідача              Коротич Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства (ПрАТ)  «Кримський Титан»( в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»)  про визнання незаконним та скасування наказу про перенесення робочих днів та стягнення компенсації за моральну шкоду,

У С Т А Н О В И В:

          Згідно позову, що надійшов до суду  08.01.2008 року, позивач прохає: -  визнати незаконним та скасувати наказ філії Вільногірського ГМК ПрАТ (на момент подачі позову Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Кримський Титан»№ 469 від 29.12.2007 року «Про перенесення робочих днів»; - стягнути  на його користь з відповідача компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 2000.00 грн. та судові витрати з оплати юридичної допомоги адвоката.

          В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно  до наказу відповідача № 469 від 29.12.2007 року «Про перенесення  робочих днів»йому було перенесено у 2008 році робочі дні з   середи 2 січня на 15 березня  (суботу); четверга 3 січня на 26 квітня (суботу); п’ятниці 4 січня на 17 травня (суботу); вівторка 8 січня на 14 червня (суботу); середи 9 січня на 21 червня (суботу); четверга 10  січня на 5 липня (суботу); п’ятниці 11 січня на 30 серпня (суботу). При цьому, за трудовою  угодою між ним та відповідачем, йому встановлено п’ятиденний робочий тиждень з  понеділка по п’ятницю включно, з двома вихідними днями - субота та неділя щотижня.

          Позивач вважає, що зазначений вище наказ,   є незаконним та підлягає  скасуванню з наступних підстав. Згоди на перенесення робочих днів на вихідні дні він  письмово відповідачу, як це вимагає  діючий КЗпП України, не надавав; профспілка, членом якої та головою осередку на  підприємстві відповідача, є він, згоди на перенесення робочих днів на вихідні також не  надавала. Однак, відповідач все одно видав цей наказ,  грубо  порушивши тим самим вимоги ст. 71 КЗпП України, яка прямо  забороняє роботу у вихідні  дні. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу  виборного органу первинної профспілкової організації підприємства і лише у виняткових  випадках –ліквідація  наслідків стихійного лиха, епідемії, виробничих аварій, відвернення  нещасних випадків, для виконання невідкладних, наперед  не передбачених робіт, від  виконання яких залежить нормальна робота підприємства; для виконання невідкладних  вантажно-розвантажувальних робіт для запобігання простою рухомого складу.  З  оскаржуваного ж наказу слідує, що його було видано з інших підстав, не передбачених  діючим КЗпП –з метою створення сприятливих умов  святкування Нового року (про які він  відповідача не просив), Різдва Христова,  раціонального використання робочого часу, та  перебування  працівників служби, в якій він працює, у відпустках без збереження заробітної  платні, в зв’язку з чим неможливо організувати, на думку відповідача, його роботу  слюсаря КВПіА комбінату.

          Крім того, відповідно до ст. 72 КЗпП, робота у вихідний день має компенсуватися за  його згодою наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному  розмірі, про що у  оскаржуваному наказі навіть не згадується. Крім того, зазначений наказ  видавався відповідачем без узгодження з графіком відпусток, який існує у підрозділі  відповідача, де він працює, та відповідно до якого, в нього має бути відпустка в травні  місяці 2008 року, в якому також зазначеним вище наказом  йому встановлено робочий день –субота 17 травня.

          Зазначеними незаконними діями, що полягають у виданні зазначеного вище наказу, відповідачем позивачу було завдано також  моральної шкоди, що полягає в наступному: наказом відповідача грубо порушено гарантовані йому  законодавством його права як  працівника –право на відпочинок та право на грошову компенсацію у разі роботи у  вихідні дні; за своїм змістом, наказ є неприхованою формою використання  відповідачем  його примусової, безоплатної праці, що є проявом рабства; за захистом своїх прав та  інтересів, він змушений звертатися  до адвокатів та до суду, що є не звичним для нього проведенням свого часу; змушений витрачати свій вільний час не на  організацію  відпочинку та свого дозвілля, а не судовий спір з відповідачем. Все перелічене вище, значно погіршило його звичний життєвий ритм, погіршило  його  загальне самопочуття та знизило  загальний життєвий тонус, що завдало та продовжує  завдавати йому додаткових моральних страждань. Таким чином завдану йому моральну шкоду він оцінює на загальну суму  2000 гривень.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Із його додаткових пояснень витікає, що внаслідок перенесення робочих днів відбулося зменшення страхового стажу на 2 дні, що були перенесені  з січня 2008 року, і  які співпали з відпусткою, також зменшився стаж в січні, що враховується  при нарахуванні йому пенсії, яку він отримує, як інвалід третьої групи; в січні була менша заробітна плата; враховуючи наявність у нього ряду інших спеціальностей, про що відповідачу було відомо, відповідач міг перевести його на іншу роботу; оскільки мав місце простій виробництва не за його вини, а внаслідок дій адміністрації підприємства, то відповідач повинен був   оплатити йому час простою; заяви про надання йому на ці дні відпустки без утримання він не надавав; його робота  у вихідні дні, тобто в суботу, була оплачена йому в одноразовому розмірі замість подвійного розміру, передбаченого ст. 107 КЗпП України; в зв’язку з перенесенням робочих днів на вихідні дні було порушено тижневі норми робочого часу, тобто замість - 40 годин стало –48 год., окрім того,  було порушено норму часу безперервного відпочинку, яка, згідно ст. 70 КЗпП України, складає не менше 42 годин; наказ про відпустки № 415 був виданий до виходу постанови КМ України від 28.11.2007 р.;  перенесені робочі дні за наказом № 469 не відповідають дням, зазначеним  в  розпорядженні КМ України.

          Представник відповідача позов не визнала. Із її пояснень витікає, що 28.11.2007 року, як і в попередні роки,  вийшло розпорядження КМ України щодо роботи в період новорічних свят, якою було рекомендовано підприємствам перенести робочі дні на початку січня 2008 р. на інші дні, щоб сприяти громадянам у святкуванні Нового року та Різдва Христового. Тому на підприємстві, щоб попередити порушення техніки безпеки у святкові дні, було видано наказ від 26.11.2007 року № 415 про роботу з 02 по 04 січня та з 08 по 11 січня 2008 року, про надання відпусток згідно із законодавством про відпустки. Всі працівники служби автоматизації і метрології та інших підрозділів, за виключенням безперервних виробництв,  пішли у відпустки без збереження заробітної плати згідно їх заяв, окрім слюсарів КВП та А -  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 В зв’язку з чим неможливо було забезпечити ОСОБА_1 роботою. Начальник служби позивача доповів ситуацію, надав графік чергувань, деяких працівників залишили обслуговувати обладнання, інші –пішли у відпустки. Нікого не змушували іти у відпустку,  роз`яснювалася ситуація, що склалася на підприємстві, і працівники  писали заяви. На підприємстві в той час основне обладнання не працювало. В підрозділі позивача виникла така ситуація, коли йому неможливо було надати в той час роботу, тому що її стало менше і її розподіляли між іншими працівниками. В зв’язку з цим був виданий наказ  по підприємству № 469 від 29.12.2007 р.  про перенесення робочих днів ОСОБА_1 з 02, 03, 04, 08, 09, 10, 11 –січня 2008 року, відповідно, на 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 14 червня, 21 червня, 05 липня, 30 серпня –2008 року. Позивач, як голова незалежної профспілки  був ознайомлений з цим наказом але  відмовив у погодженні зміни   режиму його роботи, зазначивши  в наказі № 469, що заперечує, не надавши будь-якого обґрунтування своїй позиції. На підприємстві  згідно колективного договору встановлено сумарний облік робочого часу за рік, тому у ОСОБА_1 не було  перевищення норми робочого часу за рік. Оскільки робочі дні були перенесені на вихідні дні - суботи, що визнані  були робочими днями, то оплата позивачу була проведена в одноразовому розмірі. Порівняно з працівниками, що  пішли у відпустки за свій рахунок, позивач перебував в кращому стані, оскільки він відпрацював  перенесені йому дні і отримав за це зарплату. Тому порушень трудових прав позивача з боку адміністрації підприємства не було. Право на відпочинок також було забезпечене без порушень. Наказ № 415 з профспілками не узгоджувався тому, що це не вимагається. Представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

          Із показань свідка ОСОБА_4 витікає, що він працює  в філії ВГМК   ПрАТ «Кримський Титан»начальником  служби експлуатації засобів вимірювальної техніки. Він ознайомлював   ОСОБА_1 з наказом № 415 в 2007 році в присутності начальника дільниці та головного інженера ОСОБА_5 ОСОБА_1 заяви про бажання піти у відпустку в січні 2008 року не надавав, можливості надати йому роботу на початку січня в 2008 році не було, про що  свідок повідомив  службовою запискою  адміністрацію підприємства.

          Згідно копії додатку № 1 до графіка роботи при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями робітників, що мають 40-годинний робочий тиждень з тривалістю зміни  8 годин по філії «Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан»на 2008 рік, передбачено: початок зміни –08.00 год., кінець зміни 17.00 год., перерва на обід –з 13.00 до 14 .00 год. для ряду  підрозділів підприємства, в тому числі для служби автоматизації та метрології. (а.с.24-26)

          Згідно копії  графіка № ГМК-1 від 16.10.2007 року однозмінної роботи працівників ГМК, які мають 40-годинний п’ятиденний робочий тиждень з 2-ма вихідними днями з тривалістю робочої зміни 8 годин  на 2008 рік, зазначено помісячно та щоденно робочі, вихідні та святкові дні, з зазначенням кількості змін –252, щомісячної норми робочого часу та річної норми робочого часу - 2011. (а.с.27)

          Згідно копії наказу № 469 від 29.12.2007 року «Про перенесення робочих днів»по філії «Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан», «з метою створення сприятливих умов для святкування Нового року, Різдва Христова, раціонального використання робочого часу, та перебуванням працівників служби автоматизації та метрології у відпустках без  збереження заробітної плати,  в зв’язку з чим  неможливо  організувати роботу слюсаря КВП та А 6 розряду  ОСОБА_1»,  йому перенесено робочі дня з 02, 03, 04, 08, 09, 10, 11 –січня 2008 року, відповідно, на 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 14 червня, 21 червня, 05 липня, 30 серпня –2008 року, та визнано дні: 02, 03, 04, 08, 09, 10, 11 –січня 2008 року –вихідними днями, а дні: 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 14 червня, 21 червня, 05 липня, 30 серпня –2008 року – робочими днями. На зворотній стороні зазначено:  «заперечуєм» 26.12.07 р. –Голова первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ЗАТ «Кримський Титан»Філії «ВГМК» ОСОБА_1, підпис.(а.с.28)

          Згідно копії Акта від 29.12.2007 року ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом № 469 від 29.12.2007 р. (а.с. 29)

          Згідно копії службової записки начальника САіМ від 27.12.2007 року ОСОБА_4 на ім’я Генерального директора ВГМК Баранова Ю.Д. повідомляється про неможливість забезпечити робою слюсаря ОСОБА_1 в період  2-4 та 8-11 січня 2008 року та пропозиція про перенесення цих робочих днів на більш насичені роботою дні. (а.с.30)

          Згідно копії наказу № 426к від 28.12.2007 року «Про надання відпусток»по філії «Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан», надано відпустки без збереження заробітної плати працівникам комбінату згідно поданих заяв  в кількості  - 2311 заяв.(а.с.144)

          Згідно копії наказу № 415 від 26.11.2007 року «Про роботу комбінату в період з 02 по 04 та з 08 по 11 січня 2008 року»по філії «Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан», зазначено, що у зв’язку з тим, що на січень припадає велика кількість святкових та неробочих днів, для створення сприятливих умов святкування Нового року та Різдва Христова, а також для вирішення особистих питань працівниками, у відповідності до Закону України «Про відпустки», з метою забезпечення раціонального використання робочого часу працівниками комбінату в період з 02 по 04 та з 08 по 11 січня 2008 р., працівникам, яким встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними  днями, які за характером своєї діяльності не задіяні в підготовці та поданні статистичних показників виробничо-господарської діяльності структурних підрозділів та комбінату в цілому, відсутність яких не створить негативного впливу на хід виробництва, надати відпустки без збереження заробітної плати згідно зі статтями 25 і 26 ЗУ «Про відпустки»на період з 02 по 04 та з 08 по 11 січня 2008 р. Керівникам структурних підрозділів –сприяти оформленню відпусток без збереження заробітної плати за особистими заявами працівників.(а.с.32)

          Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, на ім’я ОСОБА_1 від 08.05.2008 р., повідомляється, що  21.02.2008 р. ним було надано документи на перерахунок пенсії. Після перерахунку з 01.03.2008 р його стаж складає 24 роки 11 місяців 9 днів. Для перерахунку пенсії враховано заробітну плату за період роботи  з 01.07.1995 р. по 31.01.2008 р. Відповідно  ст. 33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія інвалідам ІІІ групи призначається в розмірі 50% пенсії за віком. Розмір пенсії складає:  з 01.03.08 р. -  549.54 грн.; з 01.04.08 р. –550.37 грн. (а.с.103)

          Згідно двох довідок від 18.06.08 р. та від 10.09.08 р. Філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан», ОСОБА_1, згідно табелю обліку робочого часу, відпрацював повні робочі дня 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 05 липня, 30 серпня - 2008 року; з 26.05.08 р. по 23.06.08 р. перебував у щорічній відпустці. (а.с.104, 105)

          Згідно листа головного інженера Філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан»ОСОБА_6 від 10.09.08 р., повідомляється, що згідно п. 4.3 Колективного договору на 2007-2009 роки в філії ведеться сумарний облік робочого часу, обліковим періодом є –рік. ОСОБА_1 відпрацював з 01 січня по 31 серпня 2008 року 872.6 годин, (в тому числі 2 годин  надурочних, оплачених в квітні 2008 р.), при нормі 1308 годин.  Різниця між законодавчо установленою нормою робочого часу та фактично відпрацьованою обумовлена: щорічною відпусткою, відпусткою без збереження заробітної плати, днями виконання державних обов’язків - участь в сесіях міської ради та профспілковою роботою.(а.с.106)

          Згідно розпорядження від 28.11.2007 року № 1059-р КМ України, зазначено, що з метою створення сприятливих умов для святкування 1 січня –Нового року, 7 січня –Різдва Христового, а також раціонального використання робочого часу рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду, Укрпошти, Державного казначейства та банківських установ) перенести у порядку і на умовах, установлених законодавством, у 2008 році для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні: з середи 2 січня –на суботу 12 січня, четверга 3 січня - на суботу 26 січня, п’ятниці 4 січня - на суботу 9 лютого. (а.с.130)

          Згідно копій табелів обліку робочого часу в 2008 році по службі автоматизації та метрології за січень, серпень, червень, травень,  квітень,  березень, зазначені вихідні дні  в січні 2-4 та 8-11 напроти  прізвища –ОСОБА_1 та відповідні робочі дні в  суботні дні - відповідно, 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 14 червня, 21 червня, 05 липня, 30 серпня –2008 року (а.с.131-137)

          Згідно копії колективного договору на 2007-2009 роки Філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан»,  зазначено: в п. 4.2 -  розраховувати норму тривалості робочого часу за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю;  абз.4 п. 4.3 -  для всіх працівників філії вести підсумований облік робочого часу, обліковим періодом вважати –рік. (а.с.138-142)

          Згідно копії Інструкції з охорони праці № 19-45-05 для слюсаря КВП і ремонту приборів теплотехнічного контролю і автоматики теплових процесів дільниці РСІ-ВП САіМ, затвердженої наказом № 703 від 31.10.05 р. Філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан»,  п.1.7 зазначено –графік роботи слюсаря  КВПіА  з 8 до 17 годин, перерва з 13 до 14 годин, вихідні: субота, неділя. (а.с.146)

          Згідно копії Інструкції з охорони праці № 11-45-05 для слюсаря КВПіА  дільниці КВПіА допоміжного виробництва САіМ , затвердженої наказом № 619 від 27.09.05 р. Філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан», п. 1.24 –зазначено той же розпорядок робочого дня. (а.с.148-159)

          Згідно довідки № 323 Філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан», зазначено розмір заробітної плати виплаченої позивачу 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 14 червня, 21 червня, 05 липня, 30 серпня –2008 року. ((а.с.185)

          Згідно копії диплома з відзнакою, ОСОБА_1 в 1987 році закінчив Верхньодніпровський металургійний технікум  і має кваліфікацію техніка-електрика. (а.с.187)

          Згідно копії диплома, ОСОБА_1 закінчив Київський державний економічний університет і 23.06.1994 р. йому  присвоєна кваліфікація спеціаліста –економіста. (а.с.188)

          Згідно копії диплома, ОСОБА_1  10.07.1983 року закінчив Кіровоградське технічне училище № 1 і йому присвоєна  кваліфікація  радіомеханіка четвертого розряду. (а.с.189)

          Згідно копії диплома, ОСОБА_1 закінчив в 1993 році Дніпродзержинський індустріальний інститут йому  присвоєна кваліфікація  інженера-електрика. (а.с.190)

          Згідно копії постанови Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 12.02.2008 року, 30.08.2006 р. ОСОБА_4 причинив ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, чим вчинив злочин, передбачений   ч.1 ст. 125 КК України. Кримінальна справа закрита   на підставі ЗУ «Про амністію»від 19.04.2007 р. (а.с.195-196)

          Згідно копії листа Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську на адресу Філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан»від 27.04.2011 р.,  зазначено, що інформація про персональну пенсію є конфіденційною, тому надати розрахунок пенсії ОСОБА_1 немає законних підстав.(а.с.212)

          Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи,   довідок з ЄДРПОУ, витягу із Статуту, витягу із Положення,  20.04.2011 року зареєстрована зміна найменування юридичної особи –Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан», та  філії «Вільногірський   гірничо-металургійний комбінат»Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан». (а.с.206)          

          Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли за обставин, що свідчили  про простой виробництва не за вини працівника, із факту перенесення роботодавцем робочих днів  працівнику на вихідні дні  без достатніх правових підстав та з порушенням норм трудового законодавства, чим було завдано працівнику моральної шкоди та позбавлено його права на оплату часу простою.

          Відповідно до цих правовідносин, пояснень позивача, представника відповідача  та внаслідок  дослідження у справі всіх  представлених доказів в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов  висновку про задоволення позову в повному обсязі, з наступних підстав.  

          Суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні факти.

          Позивач –ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і перебуває в трудових відносинах з відповідачем,  на час виникнення спірних правовідносин  та по цей час займає посаду слюсаря з ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА) служби автоматизації і метрології (САіМ) філії «Вільногірський   гірничо-металургійний комбінат»Приватного ( раніше - Закритого) акціонерного товариства «Кримський Титан», що взаємно визнано сторонами та підтверджується  наказом, що оспорюється.            

          26.11.2007 року  відповідач видав  наказ № 415  «Про роботу комбінату в період з 02 по 04 та з 08 по 11 січня 2008 року», згідно якого розпорядився про надання  працівникам, яким встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними  днями,  відпустки без збереження заробітної плати згідно зі статтями 25 і 26 ЗУ «Про відпустки»на період з 02 по 04 та з 08 по 11 січня 2008 р., а  керівників структурних підрозділів зобов’язав –сприяти оформленню відпусток без збереження заробітної плати за особистими заявами працівників.(а.с.32)

          28.12.2007 року відповідач видав наказ № 426к  «Про надання відпусток»по філії «Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан», згідно якого було надано відпустки без збереження заробітної плати працівникам комбінату згідно поданих заяв  в кількості  - 2311 заяв.(а.с.144)  Внаслідок цього, фактично, виник простой підрозділу де працював позивач. Про факт виникнення простою не за вини позивача  свідчать як зміст наказів № 415,  № 426к,  № 469  так і пояснення представника відповідача.

          Згідно ст.34 КЗпП України зазначено, що простой –це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

          Згідно  ч.1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

          В зв’язку з тим, що позивач не  надав заяви   про надання йому відпустки  на період з 02 по 04 та з 08 по 11 січня 2008 р.,   відповідач,  не запропонувавши йому тимчасово перейти на іншу роботу, відповідно до ст. 34 КЗпП України,   та не здійснивши йому оплату за простой виробництва не за вини працівника, відповідно до ч.1 ст. 113 КЗпП України,   всупереч вимог ст. 71 КЗпП України, якою заборонена робота у вихідні дні,  29.12.2007 року  видав  наказ № 469  «Про перенесення робочих днів»по філії «Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан», «з метою створення сприятливих умов для святкування Нового року, Різдва Христова, раціонального використання робочого часу, та перебуванням працівників служби автоматизації та метрології у відпустках без  збереження заробітної плати,  в зв’язку з чим  неможливо  організувати роботу слюсаря КВП та А 6 розряду  ОСОБА_1», про перенесення робочих днів з 02, 03, 04, 08, 09, 10, 11 –січня 2008 року, відповідно, на 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 14 червня, 21 червня, 05 липня, 30 серпня –2008 року, та визнав дні: 02, 03, 04, 08, 09, 10, 11 –січня 2008 року –вихідними днями, а дні: 15 березня, 26 квітня, 17 травня, 14 червня, 21 червня, 05 липня, 30 серпня –2008 року –робочими днями.           

          Згідно відмітки на зворотній стороні аркушу наказу № 469 від 29.12.2007 року, де зазначено:  «заперечуєм» 26.12.07 р. –Голова первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ЗАТ «Кримський Титан»Філії «ВГМК» ОСОБА_1, підпис.(а.с.28), позивач був ознайомлений із змістом наказу.

          Згідно ст. 84 КЗпП України,  відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові лише за його бажанням.

          Згідно ст. 67 КЗпП України, при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

          Згідно  ч.4 ст.97 КЗпП України,  власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.                                                                      Позивачем було відпрацьовано на своєму робочому місці  перенесені робочі дні в суботні дні, зазначені в наказі № 469,  два із яких прийшлися на період його щорічної відпустки. При цьому  відповідач,  всупереч вимог ст. ст. 72, 73, 107 КЗпП України, не компенсував позивачу  роботу у вихідні дні наданням інших днів відпочинку  або оплатою роботи у подвійному розмірі. Дані факти підтверджуються як взаємним визнанням сторін так і табелями обліку робочого часу та довідками про оплату відпрацьованих перенесених днів.                               Дії відповідача з перенесення робочих днів на вихідні дні потягли для позивача і ряд інших негативних наслідків, зокрема, слід визнати, що він отримав в січні 2008 року меншу заробітну плату, ніж та,  яку б він міг отримати у випадку, коли   був би переведений на іншу роботу,  чи йому було б оплачено простой.                      Згідно  ч.1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).                                                  Згідно ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір заробітної плати має значення для визначення розміру пенсії, і заробітна плата позивача враховується Управлінням пенсійного фонду України  в м. Вільногірську з 01.07.1995 р. по 31.01.2008 року. (а.с.101)

Суд дійшов висновку, що наказ № 469 від 29.12.2007 року «Про перенесення робочих днів»по філії «Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан»,  являється безпідставним і незаконним і підлягає скасуванню тому, що суперечить вищенаведеним вимогам КЗпП України а також суперечить розпорядженню від 28.11.2007 року № 1059-р КМ України, де зазначено про перенесення лише трьох днів і згідно чинного  трудового  законодавства. Заперечення представника відповідача суд не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах  чинного законодавства стосовно порядку перенесення робочих  та вихідних днів.                              Внаслідок дій відповідача  було порушено ряд вищезазначених трудових прав позивача, і йому також  було завдано  значної моральної шкоди. Він зазнав значних душевних страждань, що мало місце протягом довгого часу, змушений був витрачати свій час та нервову енергію для доведення незаконності дій відповідача,   здійснювати  дії для захисту своїх прав в судовому порядку, що не входить до звичного порядку його життя, тобто він змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи обсяг та глибину  перенесених моральних страждань, суд вважає, що для їх компенсації з відповідача слід стягнути на користь позивача грошові кошти у розмірі, визначеному позивачем, що буде відповідати принципам  розумності та справедливості.

          Відповідно до положень  законодавства України, що регулює вирішення питань в даній сфері (ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,) суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен керуватися вимогами розумності і справедливості, враховувати глибину моральних страждань та  характер порушених прав.

          Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди  працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.                                                   Вирішуючи питання про відшкодування  судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд дійшов  висновку про стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених  витрат з оплати юридичної допомоги адвоката в сумі - 70.00 грн., та в дохід держави - судовий збір (державне мито) у розмірі –08.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –37.00 грн.

На підставі викладеного та ст.ст. 11,16,23,1167 ЦК України, ст.ст. 1-3, 21, 139,141,221, 233,237-1,  КЗпП України, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 218,  222, 223, 294   ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов  задовольнити  в повному обсязі.

          Визнати незаконним та скасувати наказ  Генерального директора Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»ЗАТ «Кримський Титан»№ 469 від 29.12.2007 року про перенесення робочих днів слюсарю  КВП та А 6-го розряду ОСОБА_1.

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Кримський Титан», код ЄДРПОУ 32785994, юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, (в особі філії «Вільногірський ГМК»ПрАТ «Кримський Титан», і/к 33173973, юридична адреса:  Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1.), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області,  і/к № НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_1,  - 2070 грн. ( дві тисячі сімдесят гривень 00 копійок),  із яких: 2000.00 грн. -  для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення  трудових прав позивача, 70.00 грн. –для відшкодування оплати юридичної допомоги адвоката.  

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства  «Кримський Титан»( в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат») в дохід держави України: судовий збір (державне мито) у розмірі –08.50 грн.  та  витрати з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи – 37.00 грн.     

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Головуючий суддя                                           Шаповал Г.І.