Справа № 2 - 144/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМ"ЯМ  УКРАЇНИ

09 липня 2007 року            Печенізький районний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Іващенка Ю.П. при секретарі   - Ріпа І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в смт.  Печеніги цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу

встановив:

03.07. 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2,  посилаючись на те,  що він знаходиться в шлюбі,  зареєстрованому відділом РАЦС Печенізького РУЮ Харківської області 16.10.2004 року,  актовий записНОМЕР_1Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину : доньку,  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка в теперішній час проживає разом з ним.

Причиною розірвання шлюбу він вважає те ,  що між ними повністю втрачені почуття кохання та взаємоповаги,  в сім"ї постійно виникають сварки . Це привело до того,  що подальше сумісне життя і збереження сім"ї стали неможливими. Подружні стосунки між ними остаточно закінчені у листопаді 2006 році і до теперішнього часу не відновилися. З грудня 2006 року проживають окремо. Сумісного господарства не ведуть,  на примирення не згоден, спору про розділ майна та житла немає. Після розірвання шлюбу донька залишиться проживати з ним.

Відповідачка позов визнала,  про що надала суду письмову заяву,  при цьому пояснила,  що подружні стосунки припинені та їх відновлення неможливе.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановленого подружні стосунки між сторонами закінчені в 2006 році,  мешкають окремо ,  шлюб у сторін перший,  майнового та житлового спору немає,  спільного господарства не ведуть,  на примирення не згодні,  між сторонами втрачені почуття любові та поваги.

Таким чином, суд вважає,  що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам неповнолітньої дитини,  шлюб сторін повинен бути розірваний.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 130, 174 ЦПК України,  ст.  ст.  105, 110 - 115 Сімейного Кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований 16 жовтня 2004 року відділом РАГС Печенізького РУЮ Харківської області , актовий запис НОМЕР_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 держмито в доход держави за реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі 17 (сімнадцяти) грн.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7(сім) грн.50 коп.,  сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 держмито,  сплачене позивачем при подачі позову до суду у розмірі 8(вісім)грн.50 коп.

ОСОБА_2 від подальших витрат по справі звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.