Справа №1-213/07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.  Ковель                                                                                                  10 липня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді                                                 Панасюка С. Л.

за участю секретаря                        Віндюк Н.І.

прокурора                                       Ющика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення ОСОБА_1,  уродженця м.  Ковеля Волинської області,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  мешканця АДРЕСА_1,  громадянина України,  українця,  одруженого,  має малолітню дитину,  з середньою освітою,  непрацюючого,  згідно  ст.  55 КК України 1960 року не судимого,  у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  296 ч.3,   ст.  146 ч.2  КК України,

ОСОБА_2,  уродженця м.  Ковеля Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_2,  мешканця АДРЕСА_2,  громадянина України,  українця,  одруженого,  з середньою спеціальною освітою,  непрацюючого,  не судимого,  у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  296 ч.2,   ст.  146 ч.2 КК України

встановив:

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.,  17 березня 2007 року,  біля 3-ої години,  на подвір'ї поблизу приміщення бару "Берізка" в м.  Ковелі,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  групою осіб,  грубо порушуючи громадський порядок в частині спокійних умов відпочинку людей,  ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки,  моральності та добропристойності,  з хуліганських мотивів,  проявляючи явну неповагу до суспільства,  вчинили хуліганство,  ОСОБА_1 - пов'язане з опором громадянам,  які припиняли хуліганські дії. А саме,  ОСОБА_2. схопив ОСОБА_3.  за волосся і почав тягнути її до належного ОСОБА_1. автомобіля,  при цьому кричав тому,  щоб той відчинив багажник. Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_2.,  діючи з особливою зухвалістю,  схопили ОСОБА_3.  за руки та ноги,  вкинули у відчинений ОСОБА_1. багажник автомобіля і зачинили її там,  спричинивши при цьому їй тілесні ушкодження у вигляді рани мочки правої вушної раковини,  синців та саден потиличної ділянки волосистої частини голови,  верхньої губи зліва,  основної фаланги п'ятого пальця лівої кисті,  гребня здухвинної кістки зліва,  лівого стегна,  правої поперекової ділянки,  правого плеча,  які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я. ОСОБА_4 ,  намагаючись припинити хуліганські дії та звільнити ОСОБА_3. ,  схопила ОСОБА_1 за одяг і стала тягти його до багажника,  у відповідь той вчинив їй опір,  вдаривши рукою по обличчю. ОСОБА_5 завдав удару ОСОБА_1.,  намагаючись захистити ОСОБА_4 ,  звільнити ОСОБА_3.  та припинити хуліганські дії,  однак,  ОСОБА_1 вчинив опір і йому,  нанісши тому численні удари в голову,  чим заподіяв тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку,  забійної рани тім'яно -потиличної ділянки волосистої частини голови зліва,  контузії правого ока,  субкон'юнктивального крововиливу правого ока,  які за ступенем тяжкості відносяться до

легких тілесних,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після прибуття міліції хуліганські дії підсудних були припинені.

Крім цього,  підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.,  ОСОБА_1,  тоді ж,  там же,  за викладених вище обставин,  незаконно позбавили ОСОБА_3.  волі,  за попередньою змовою групою осіб,  що супроводжувалось заподіянням їй фізичних страждань.

Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2. вину в пред'явленому обвинуваченні визнали повністю та показали,  що дійсно вони 17 березня 2007 року,  біля 3-ої години,  на подвір'ї поблизу приміщення бару "Берізка" в м.  Ковелі,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  вчинили хуліганство. А саме,  ОСОБА_2. схопив ОСОБА_3.  за волосся і почав тягнути її до належного ОСОБА_1. автомобіля,  при цьому кричав тому,  щоб той відчинив багажник. Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. схопили ОСОБА_3.  за руки та ноги,  вкинули у відчинений ОСОБА_1. багажник автомобіля і зачинили її там,  спричинивши при цьому їй тілесні ушкодження. ОСОБА_4 ,  намагаючись припинити хуліганські дії та звільнити ОСОБА_3. ,  схопила ОСОБА_1 за одяг і стала тягти його до багажника,  у відповідь він вчинив їй опір,  вдаривши рукою по обличчю. ОСОБА_5 завдав удару ОСОБА_1.,  намагаючись захистити ОСОБА_4 ,  звільнити ОСОБА_3.  та припинити хуліганські дії,  однак,  ОСОБА_1 вчинив опір і йому,  нанісши тому численні удари в голову. Після прибуття міліції їх хуліганські дії були припинені.

Підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи,  правильно розуміють зміст цих обставин,  суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції,  а тому суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин.

Таким чином,  підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2. своїми умисними діями вчинили групою осіб хуліганство,  тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю,  а ОСОБА_1,  крім цього,  вчинив опір громадянам,  які припиняли хуліганські дії,  а тому,  дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3  ст.  296 КК України,  а дії ОСОБА_2. - за ч.2  ст.  296 КК України.

Крім цього,  підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2. своїми умисними діями незаконно позбавили волі людину,  за попередньою змовою групою осіб,  що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань,  вчинили злочин,  передбачений ч. 2  ст.  146 КК України.

Призначаючи покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів,  особу винних,  обставини,  які пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин,  які обтяжують покарання,  щодо обох підсудних суд відносить вчинення злочину особою,  яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

До обставин,  що пом'якшують покарання,  щодо обох підсудних суд відносить щире каяття,  добровільне відшкодування завданого збитку.

Суд враховує також те,  що підсудний ОСОБА_2. вперше притягується до кримінальної відповідальності,  ОСОБА_1 має малолітню дитину,  обидва підсудних позитивно характеризуються у місці проживання.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку,  що виправлення підсудних можливе без ізоляції їх від суспільства і щодо них є підстави для застосування  ст.  75 КК України,  яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись  ст.   ст.  323, 324 КПК України,  суд

засудив :

ОСОБА_1     визнати   винним   у   вчиненні   злочинів,  передбачених  ст.  296 ч.3,   ст.  146 ч. 2 КК України,  призначивши йому покарання: за  ст.  296 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; за  ст. 146 ч. 2  КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

 На підставі  ст.  70 КК України,  за сукупністю злочинів,  шляхом часткового складання призначених покарань,  визначити ОСОБА_1. остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  296 ч.2,   ст.  146 ч. 2 КК України,  призначивши йому покарання:

за  ст.  296 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

за  ст. 146 ч. 2  КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі  ст.  70 КК України,  за сукупністю злочинів,  шляхом часткового складання призначених покарань,  визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі  ст.   ст.  75,  76 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання,  якщо кожен з них протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання;

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити щодо обох засуджених попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення .