Справа № 2-а-4289/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19.05.2011 року                                                                                                      м. Кременчук

 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді –Хіневич В.І.,

при секретарі –Таранець Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці  адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до суб'єктів владних повноважень: інспектора ДПС ВДАІ м. Кременчука Сапко Володимира Вікторовича, Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області, Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просить винести рішення, яким визнати дії інспектор ДПС Сапко В.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності та на накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП –протиправними, адміністративну справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення; скасувати постанову Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП № 25719879.

          Свої вимоги мотивував тим, що  15.04.2011 року він отримав лист від державного виконавця Крюківського ВДВС, в якому йшлось про те, що що на примусовому виконанні перебуває виконавчий документ про стягнення з нього адміністративного штрафу на підставі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 15.01.2011 року він отримав у державній виконавчій службі. З постановю про притягнення його до адміністративної відповідальності від 15.01.2011 року, складної інспектором ВДАІ м. Кременчука Сапко В.В. не погоджується у зв’язку з тим, що правил дорожнього руху не порушував,  а постанова винесена з порушенням вимог законодавства. Так, в постанові зазначено,  що  15.01.2011 року він, керуючи автомобілем «Шевролет», д/н НОМЕР_2, в м. Кременчуці по вул. Леонова перевищив допустиму швидкість більше ніж на 20 км/год.. Про те, інспектором не надано доказів у відповідності до ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення.Крім того, інспектор його не зупиняв з підстав перевищення швидкості руху. Тому він вважає, що дії інспектора є незаконними, а постанова про притягнення його да адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що відносно нього не складався протокол про перевищення швидкості руху, а складався протокол про порушення інших правил дорожнього руху, тому йому про існування такого протоколу і постанови не було відома, хоча не заперечував, що в протоколі та постанові наявний саме його підпис.          Відповідач в судове засідання не з’явився, але завчасно направив на адресу суду заперечення в яких вказав, що під час несення служби по забезпеченню безпеки дорожнього руху в м. Кременчуці по вул. Леонова ним було виявлено порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_2 , який в зоні дії знаку 5.45 рухався зі швидкістю понад 60 км/год., а саме зі швидкістю 83 км/год., чим і порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась за допомогою приладу «Радічс». Отже, так як ним було виявлено порушення правил дорожнього руху, він зупинив транспортний засіб, та пояснив водію , що він порушив правила дорожнього руху. У зв’язку з тим, що позивач порушив правила дорожнього руху у відповідно до законодавства ним було складено протокол та постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому, водію роз’яснювались його права, надавалась можливість зазначити свої пояснення, а також вручено йому як копію протоколу так і копію постанови, що підтверджується його підписом. Просив суд відмовити в задоволенні позову, так як постанова винесена відносно позивача згідно вимог законодавства, а позивач під час її складання визнавав свою вину, про що ним зазначено в його поясненнях.  

          Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши і проаналізувавши представлені докази, встановив наступне:

          15.01.2011 року інспектором ДПС ВДАІ м. Кременчука Сапко В.В.  складено протокол серії ВІ1№ 105001 згідно якого, 15.01.2011 року о 12.40 годині ОСОБА_1 керував автомобілем “Шевролет”, д/н НОМЕР_2,  в м. Кременчуці по вул. Леонова перевищив швидкість руху, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України.

          Постановою серії ВІ № 124703 від 15.01.2011 року, винесеною інспектором ДПС ВДАІ м. Кременчука Сапко В.В., позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення  у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

          Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь –які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин.

Згідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком  експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису   чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при  нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач ознайомлювався як з вищезазначеним протоколом так і з постановою, а також власноруч зазначав свої пояснення відносно вчиненого правопорушення та ставив свої підписи,  що і не заперечувалось останнім в судовому засіданні.

          Таким чином, суд вважає, що під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, відповідачем здійснено оцінку доказів у відповідності до ст. 251 КУпАП, а саме таких доказів, як: протоколу про адміністративне правопорушення, показання технічного приладу  та пояснень позивача, який вказав, що з  правопорушенням згоден.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідач надав суду достатньо доказів, які спростовують пояснення позивача, тому в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167, 171-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, Правилами дорожнього руху України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_1 до суб'єктів владних повноважень: інспектора ДПС ВДАІ м. Кременчука Сапко Володимира Вікторовича, Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області, Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя: