Сколівський районний суд Львівської області

Справа  № 2-а-108/11

Категорія 101

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02.06.201102 червня  2011 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого –судді                                         Брони А.Л.;

при секретарі                                         Вереснюк В.О.

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації Львівської області  про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену їй щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з травня 2007 по грудень 2008 роки з врахуванням 20% гірських, компенсації втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати у загальній сумі 11 234 грн. 73 коп.

Одночасно просить зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у відповідності з діючим законодавством України, а саме: встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до шести років та стягнути у її користь витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила доньку ОСОБА_2 і у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»набула право на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі, не меншому встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.  З врахуванням Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»така допомога їй повинна була виплачуватись на 20 % більше, однак така допомога відповідачем виплачувалася у зниженому розмірі. Оскільки, всупереч Рішень Конституційного Суду України, Управління праці та соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації Львівської області продовжувало їй нараховувати та виплачувати занижені суми допомоги визначені чинним законодавством, вважає, що відповідач не належним чином виконував свій обов’язок перед нею щодо проведення нарахування та виплат допомоги, а тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом, який просить задоволити.

 Позивачка ОСОБА_1 02 червня 2011 року подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак керівник Управління праці та соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації Львівської області подав суду заперечення проти позову, в якому покликається на те, що згідно ст. 95 Конституції України, виключно Законом України «Про державний бюджет України»визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Крім того, при визначенні таких обсягів повинні враховуватися вимоги ст. 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами та збалансованості бюджету України, тобто усі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені виходячи з фінансових можливостей держави. Враховуючи з вищевикладеного, відповідними статтями Законів України «Про державний бюджет України»розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку установлюються, виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідний рік. Вважає, що заборгованість по виплаті даної допомоги є лише за 2007 рік, а саме з моменту винесення рішення Конституційним Судом України, яким було визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», щодо розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і до кінця бюджетного року. Оскільки Рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 не має зворотної дії у часі, відтак вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити та розглянути дану справу без участі у судовому засіданні представника Управління.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України, «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», громадяни України в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим же Законом та іншими Законами України.

Відповідно до цього ж Закону призначається, як вид державної допомоги сім’ям з дітьми - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказаний вид державної допомоги сім’ям з дітьми призначається і виплачується через органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, або інший родич) яка фактично здійснює догляд за дитиною.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір’ю доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження, виданим 01.03.2007 року Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, як така, що одержує соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, яка призначена їй з квітня 2007 року.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, що виплачується згідно з Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», визначалася у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   

З довідки №459 від 10.04.2009 року вбачається, що відповідачем, як органом, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, у відповідності до            ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»була призначена та виплачується позивачці допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з врахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 7 ст. 71, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а тому з вказаного часу відновлено дію             ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Таким чином, саме з цього періоду відповідній категорії осіб поновлено право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі, не меншому встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. У зв’язку з вказаним, суд дійшов до висновку, що на момент здійснення виплат позивачці застосуванню підлягали норми статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а не положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які істотно звужували обсяг прав, встановлених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказана допомога позивачці за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно виплачувалася не повному розмірі, а тому дії Управління щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»слід визнати протиправними, оскільки такі порушують права позивачки, гарантовані Конституцією України.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 15 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни, згідно яких після 01.01.2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку надавалась у розмірі, що дорівнював різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо виплати спірної допомоги неконституційними не визнавались, а тому вимоги про стягнення щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в період з січня 2008 року по грудень 2008 року суд вважає безпідставними.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка має право на гарантії та пільги, встановлені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», оскільки проживає в населеному пункті, якому надано відповідний статус, що стверджується копією посвідчення, виданого Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області. У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що проживає, працює або навчається в гірському населеному пункті, збільшується на 20%. На підставі вказаного, суд дійшов до висновку, що перерахунок допомоги позиваці за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно слід здійснити з врахуванням 20% гірських.

Щодо вимог про стягнення з відповідача недоплаченої державної соціальної допомоги по догляду за донькою до досягнення нею трьохрічного віку, з врахуванням компенсації, то суд вважає таку безпідставною, оскільки згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати»така компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Оскільки спірна допомога була відповідачем нарахована, перерахунок допомоги позивачці за вказаний період не здійснювався, а тому вимоги про компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати не підлягає до задоволення.

Позовні вимоги позивачки про зобов’язання відповідача нарахувати їй недоплачену державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в подальшому у відповідності до чинного законодавства України, то такі суд також вважає безпідставними, оскільки задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють фактично порушені права та інтереси.

На підставі вказаного вище, вимоги позивачки є частково підставними та обґрунтованими, доведені матеріалами справи і підлягають до задоволення частково, а тому слід зобов’язати відповідача провести ОСОБА_1 донарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трьохрічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». В решті позовних вимог –відмовити.

Керуючись ст. ст. 7-14, 18-19, 23, 71, 86, 94, 159-161 КАС України, ст. ст. 8, 22, ч. 2 ст. 152 Конституції України,  Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік»,  рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/07 р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/08 р., суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації Львівської області щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації Львівської області провести ОСОБА_1 донарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трьохрічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»з врахуванням ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сколівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя