Справа № 2 - а -482/2009 р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Потеряйко С.А.

при секретарі: Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про визнання дій неправомірними, стягнення боргу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що він є інвалідом 3-ої групи (захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС) просить суд визнати неправомірною бездіяльність та відмову управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі щодо виплати йому раніше призначених державної та додаткової пенсії, яка у всіх випадках не може бути нижчою ніж визначена ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», зобов’язавши вказаного відповідача провести перерахунок раніше призначених йому державної та додаткової пенсії до розміру визначеному рішеннями судів та проводити її виплату: державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, яка визначена ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»; додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, яка визначена ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», що на даний момент становить не менше 3268, 12 грн., а також стягнути 47040, 58 грн. заборгованість по виплаті пенсії, 47040, 58 грн. моральної шкоди, яку завдав йому відповідач та 1000 грн за надання юридичної допомоги адвокатом. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача УПФ у Таращанському районі позов не визнала в повному обсязі та пояснила суду, що в останні роки видатки, пов’язані із захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету. Органи ПФУ у Таращанському районі не мають права проводити виплати, заявлені позивачем, за рахунок інших платежів. Позивач стоїть на обліку в ПФ та отримує пенсію по віку. Заяви на перехід на інший вид пенсії він не подавав. Тому, рішення судів, якими задоволено позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати йому державної пенсії, згідно ст. ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необгрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Київській області позов не визнала, суду пояснила, що первинний відповідач по даній справі заподіяв своєю бездіяльністю моральну шкоду позивачу. ГУ ДКУ в Київській області як орган державної влади та юридична особа в жодних правовідносинах з позивачем не перебувало, його законних прав та інтересів не порушувало та не несе відповідальності за дії чи бездіяльність інших органів, посадових осіб. Крім того, органи державного казначейства України не є розпорядниками бюджетних коштів і до їх компетенції не належить питання призначення пенсій, а здійснюють лише розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тобто здійснюють функції банку. Тому, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову позивача про стягнення з ГУ ДКУ в Київській області моральної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що позивач являється інвалідом 3-ої групи (захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС).

Відповідно до постанови Таращанського райсуду від 28.08.2007 року УПФ у Таращанському районі зобов’язано перерахувати позивачу пенсію за період з 19.02.2007 року у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, тобто в розмірі 2322 грн, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму. (згідно ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»). Дане рішення вступило в законну силу.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року УПФ у Таращанському районі зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % пенсії за віком, відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.07.2007 року.

21.07.2009 року позивачу згідно його заяви було видано виконавчий лист, відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року. В судовому засіданні позивач зазначив, що даний виконавчий лист не направлявся до примусового виконання до ВДВС ГУЮ в Київській област.

Відповідно до розрахунку, наданого УПФ у Таращанському районі щодо заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 від 12.08.2009 року №2720/06 видно, що згідно ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 19.02.2007 року по 01.09.2009 року позивачу фактично виплачено 27670, 52 грн; за рішенням суду нараховано 83770, 29 грн; заборгованість з невиплаченої пенсії становить 56099, 77 грн. З даним розрахунком позивач в судовому засіданні погодився.

Указані обставини встановлено з пояснень сторін, матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права та свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (статті 3, 21, 22).

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб.

Відповідно до ч.1 п.8 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню разі фактичного повного виконання рішення суду.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача УПФ у Таращанському районі щодо виконання постанови Таращанського райсуду від 12.08.2007 року, яким відповідача зобов’язано перерахувати позивачу пенсію за період з 19.02.2007 року у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, оскільки лише в дане судове засідання подано відповідний розрахунок заборгованості та рішення суду фактично не виконано, оскільки позивачу виплачується пенсія в тих розмірах, яка була до винесення судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті пенсії позивачу, відповідно до постанови Таращанського райсуду від 12.08.2007 року, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам КАС України, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача УПФ у Таращанському районі заборгованості по невиплаченій пенсії згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року, то суд приходить до висновку, що в цій частині позов позивача слід залишити без задоволення, оскільки він суду не надав докази на підтвердження своїх позовних вимог. Крім того, із змісту адміністративного позову позивача вбачається, що він навіть не обґрунтовує даної вимоги та не надав до позову доказів, що відповідач відмовив йому у перерахунку та виплаті додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % пенсії за віком, відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.07.2007 року.

Щодо стягнення з відповідачів завданої позивачу моральної шкоди, то суд вважає, що саме задоволення даного позову є відшкодуванням позивачу завданої шкоди.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача коштів за надання йому юридичної допомоги, то і в цій частині суд вважає за необхідне відмовити позивачу, оскільки ним не надано доказів щодо витрати таких коштів.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито". Керуючись ст.ст.3, , 21, 22 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186, 255 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до рішення Таращанського райсуду від 12.08.2007 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії в розмірі 56099, 77 грн.

В решті позов залишити без задоволення.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і питанням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.