Справа № 2 - а -650/2009 р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2009 року Суддя Таращанського районного суду Київської області Потеряйко С.А., розглянувши в порядку письмового

провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, в якому просив суд визнати відмову управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, яка передбачена Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС" незаконною та стягнути з відповідача недоплачені кошти на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2860 гривень.

Від учасників судового процесу до суду надійшли заяви про розгляд даного адміністративного позову в порядку письмового провадження, за наявними доказами. Дане не суперечить інтересам сторін та вимогам КАС України.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року із змінами і доповненнями, позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, має право на виплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Згідно з ч. 7 ст. 48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

10.07.2008 року відповідач призначив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 100 грн., яка перерахована до виплати 23.01.2009 року. Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач вважаючи, що дана постанова, яка встановлює конкретний розмір щорічної допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в такому розмірі, суперечить вимогам ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року, яким встановлено розмір щорічної допомоги, як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати, просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачені кошти на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2860 гривень.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи наданих до суду.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи дані обставини суд вважає, що вищезазначені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки з моменту прийняття постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет. Оскільки ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень з цих питань не приймали, виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору в частині виплати одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, підлягають застосуванню норми ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року з послідуючими змінами та доповненнями, які є чинними на даний час. Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Коституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, враховуючи наведене, Управління праці та соціального захисту населення повинно було виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати. Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України, що передбачає таке у випадках воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Крім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей Закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими Законами України правове регулювання суспільних відносин. Отже внесення змін Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обмежило обсяг прав даної категорії громадян і фактично скасувало конституційну гарантію забезпечення належних умов їх існування. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено 515 гривні на місяць, з 01 квітня 2008 року - 525 гривень на місяць, з 01 жовтня 2008 року - 545 гривень на місяць, з 01 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" з 01 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено 605 гривень на місяць.

З огляду на те, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, відповідач зобов’язаний був виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі: 605 грн. х 5 = 3025 грн..

Враховуючи, що позивач отримав допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 100 грн., на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі (3025 грн. - 100 грн.) = 2925 грн..

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, як потерпілий внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог становить 1 % від розміру таких вимог, а тому на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 29, 25 грн..

Керуючись ст.ст.3, 6, 9, 17, 89, 90, 99, 100, 122, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 48, 62, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 55 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації щодо перерахунку ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, відповідно до ст. 48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотримані суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2925 (дві тисячі дев’ятсот двадцять п’ять) гривень.

Позивача від сплати судового збору звільнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 29, 25 грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційної оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.