Справа №2-а-2330/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011 року                                                                                  м. Житомир

Суддя Богунського районного суд м. Житомира  Чішман Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово адміністративну справу за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про  визнання  дій   відповідача  протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

           Позивач 16.06.2011 року звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними  дії відповідача по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  без урахування  підвищення на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком та просив  зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити  невиплачену, як дитині війни, щомісячну допомогу за період з 01.01.2006 р. по теперішній час і в майбутньому, а саме у розмірі  визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - з підвищенням на 30 відсотків  від розміру мінімальної пенсії за віком, проводити нарахування в подальшому.

             Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 04.07.2011 року  позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 15.12.2010 року залишено без розгляду.

            Відповідач подав письмові заперечення проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

            Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.   

            Спірні відносини регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни». З наданих суду письмових доказів вбачається, що позивач відповідно до ст. 1 «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни і отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач. Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.  У спірний період відповідачем проводилося нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії,  в розмірах менших ніж законом.   

              Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України - в районах, містах, районах у містах Пенсійний фонд забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо здійснює перерахунок і виплачує пенсії та інші виплати згідно чинного законодавства.  

За  таких  обставин, суд  приходить  до  висновку,  що  право  позивача  на  отримання підвищення  до пенсії  порушене,  є  підстави  для   задоволення позовних вимог,  спонукання  відповідача  до  здійснення  перерахунку  та  виплати позивачу пенсії з підвищенням на 30 відсотків  від розміру мінімальної пенсії за віком  за  період  з  16.12.2010 року  по 18.06.2011 року включно, в зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік № 3491-VІ від 14.06.2011 р.

          Оскільки відповідно до п.34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року Пенсійний фонд України, його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-2  та ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.   

           Керуючись ст.ст. 8,19, 22, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік № 3491-VІ від 14.06.2011 р.ст.ст. ст.ст. 8,9,11,17, 71, 161, 162, 183-2, 256 КАС України, суд,-

постановив:

               Визнати протиправними  дії  управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира  щодо виплати ОСОБА_2 з 16.12.2010  року,   щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірах менших, ніж визначено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

              Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в  Богунському районі м. Житомира  здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги  ОСОБА_2, як дитині війни за період з 16.12.2010 року по 18.06.2011 року включно відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для  осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом,  з урахуванням проведених виплат.

              В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

              Постанова підлягає негайному виконанню.

             Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

             Суддя:

УКРАЇНА

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. ЖИТОМИРА

Соборний майдан, 1, 10014, тел.(0412) 37-50-14

   28.07.2011 року  Справа № 2-а-2330/11         

ОСОБА_2  

АДРЕСА_1

Управління пенсійного фонду України у Богунському районі міста Житомира Житомирської області

Житомирська область,  м. Житомир,  вул. Перемоги, буд.55   

              Богунський районний суд м. Житомира направляє на Вашу адресу копію постанови суду для відома.  

 Додаток за текстом на 1 арк.    

Суддя Богунського  районного

суду м.Житомира                                                                                                                      Л. М. Чішман