Справа № 2-а-7528/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 07 липня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гордійчук В.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання дій відповідача щодо невиплати пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними, зобов’язання його нарахувати та виплатити таку пенсію,

в с т а н о в и в :

Позивач у поданому до суду через центр поштового зв’язку 10 березня 2011 року позові зазначає, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалим 1 категорії від такої аварії.

          Відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону), йому повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Відповідач в таких розмірах пенсій йому не виплачував і не виплачує, зробити їх перерахунок в сторону збільшення та виплату відмовляється.

          Просить суд постановити рішення, котрим зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату державної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі відповідно 6 мінімальних пенсій за віком і 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону в межах строку звернення до суду.

Відповідач, отримавши 22 червня 2011 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими матеріалами, у встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк заперечення проти позову чи заяви про його визнання не подав.

          Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується виданим йому посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 3).

Як убачається з довідки до акта огляду МСЕК № 016017, позивачу з 14 лютого 1995 року довічно встановлена ІІІ групу інвалідності, причиною якої визнано захворювання, що пов`язане з проживанням на території, забрудненій  внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про пенсійне забезпечення” особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов’язку.

Встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні та згідно листа відповідача від 17.02.11 №42/В-01 (а.с. 6) з 18 грудня 2006 року отримує пенсію по віку.

Зважаючи на отримання позивачем з 18 грудня 2006 року пенсії по віку, суд вважає, що в задоволенні його позову до Управління в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії згідно ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слід відмовити.

Позивач відповідно до ст.49 Закону має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Розмір додаткової пенсії особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи ст.50 Закону визначено у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Однак розміри як основної так і додаткової пенсій по інвалідності зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від  28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними і такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, чим спростовується твердження відповідача  про неприйняття Верховною Радою України  рішення про відновлення дії Закону у редакції, чинній до внесення змін до нього.

Відповідач згідно поданих листа та довідки виплачує позивачу додаткову пенсію в менших розмірах, керуючись при цьому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачеві розміру пенсії застосуванню підлягають ст. 50 Закону, а не вище названа постанова Кабінету Міністрів України,  оскільки остання істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації  конституційної гарантії на отримання пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної  і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме  на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.

Таким чином, захисту підлягає право позивача шляхом зобов’язання Управління перерахувати і виплатити в межах визначеного ч.2. ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду додаткову пенсію у передбаченому ст.50 Закону розмірі за період з 10 вересня 2010 року по 10 березня 2011 року.

Дії відповідача щодо невиплати позивачці одновної і додаткової пенсій в таких розмірах є неправомірними.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись  ст.ст. 11, 17, 21, 99, 105, 162, 183-2, 186 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 10 вересня 2010 року по 10 березня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50 (п’ятдесяти) відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 10 вересня 2010 року по 10 березня 2011 року з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

        Головуючий :                                                                  В.  М.  Гордійчук