Справа № 2-а-7442/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 07 липня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гордійчука В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі (далі – Управління) про зобов’язання нарахувати і виплатити додаткову пенсію, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в :

          У поданій до суду 10 червня 2011 року позовній заяві позивач зазначає, що він проживає в АДРЕСА_1, тобто в зоні гарантованого добровільного відселення та є потерпілим від Чорнобильської катастрофи третьої категорії.

          У зв’язку з цим, відповідно до ст. 51 ч. 2 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем йому повинна виплачуватись додаткова пенсія у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Останнім йому на порушення вимог зазначеної статті Закону згадана пенсія виплачується в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», що є значно меншими.

          Вважає, що зважаючи на пріоритетність законів над підзаконним нормативними актами при виплаті зазначеної доплати підлягають застосуванню норми, передбачені Законом, а не згаданою постановою.

          Просить суд постановити рішення, яким зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату  додаткової пенсії у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 Закону в межах позовної давності до зміни законодавства, яке передбачає такі виплати.

Відповідач, отримавши 22 червня 2011 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими матеріалами, у встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк, заперечення проти позову чи заяви про його визнання не подав.

          Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом установлено, що позивач постійно проживає в АДРЕСА_1, є пенсіонером та потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи третьої категорії.

          Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, листом і довідками Управління.

          Вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст. 51 ч. 2 Закону особам, віднесеним до категорії 3, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказаний розмір додаткової пенсії зазнав змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому вказані статті залишились чинними в первинній редакції.

Відповідач згідно його довідки та відмови виплачував позивачу додаткову пенсію в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що є значно меншими.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу розмірів додаткової пенсії застосуванню підлягають ст. 51 Закону, а не згадана постанова, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 51 Закону із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», і цей перерахунок має бути здійснений за період в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 10 грудня 2010 року по 10 червня 2011 року з врахуванням виплачених сум.

Дії відповідача щодо невиплати позивачу додаткової пенсій в такому розмірі є неправомірними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме  на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нараховувати  додаткову пенсію відповідно до ст.  51 Закону з 11 червня 2011 року до зміни законодавства, яке передбачає такі виплати, не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси осіб, які вже відбулися чи відбуваються, а не ті, що можуть бути допущені в майбутньому. Крім того, порядок та підстави нарахування пенсії можуть бути змінені законодавством, а тому суд не може застосувати такий спосіб захисту прав на майбутнє.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати відповідач звільнений на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року.

          Керуючись ст.ст. 11, 17, 21, 105, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у  Камінь-Каширському районі Волинської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії 3, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 10 грудня 2010 року по 10 червня 2011 року.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як особі, яка віднесена до категорії 3 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.2 ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 10 грудня 2010 року по 10 червня 2011 року із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилаються особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий :                                                                             В.  М.  Гордійчук