Справа №  1-453/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 червня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                     Бурлаки О.В.,

при секретарі                              Стойко Ю.С.,                    

з участю прокурора                    Зотової О.О.,

потерпілої                              ОСОБА_1,

підсудного                              ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання, останнє місце мешкання АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 18.12.2009 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

- 11.02.2010 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 185 КК України до 1-го року позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2011 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за наступних обставин.

09.04.2011 року, приблизно о 01 год. 30 хв., ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, в якому він спільно зі співмешканкою ОСОБА_1 винаймали кімнату, на підвіконні, в прихожій кімнаті, побачив мобільний телефон «Нокіа 5130», що належав останній та який остання залишила без нагляду. В цей момент у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення майна, що належить гр. ОСОБА_1            

Реалізуючи задумане, ОСОБА_2, 09.04.2011 року, приблизно о 01 год. 30 хв., скориставшись відсутністю ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, з підвіконня прихожої кімнати, шляхом вільного доступу повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 5130», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 500 від 27.04.2011 року складає 756 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 3 грн. Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену та таємне викрадення майна, ОСОБА_2, із жіночої сумочки, що також знаходилась на підвіконні прихожої кімнати, таємно викрав гроші в сумі 280 грн., що належали його співмешканці ОСОБА_1. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 з викраденим зник, майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1049 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Суду показав, що дійсно 09.04.2011 року, приблизно о 01 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 в якому він спільно з ОСОБА_1 винаймали кімнату, на підвіконні, що розташоване в прихожій кімнаті даного будинку, побачивши мобільний телефон «Нокіа 5130», що належав останній, вирішив викрасти його, а також інше майно, що належить гр. ОСОБА_1.    Так, скориставшись відсутністю ОСОБА_1, а також впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, спочатку викрав вищевказаний мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», а потім гроші в сумі 280 гривень, які  також належали ОСОБА_1  та знаходились у жіночій сумці, на підвіконні в прихожій кімнаті. З викраденим вийшов з будинку та направився до свого знайомого на ім’я ОСОБА_3. В подальшому, телефон здав до ломбарду, отримані гроші в сумі 300 гривень та викрадені в сумі 280 гривень витратив на власні потреби. Також повідомив, що приблизно через два тижні після крадіжки, мобільний телефон він викупив з ломбарду та повернув  ОСОБА_1. Вказав, що у пред’явленому йому обвинуваченні правильно зазначені усі обставини вчинення злочину. У вчиненому щиро кається, пред’явлене обвинувачення не оспорює, просить суворо не карати.

Підсудному ОСОБА_2 та іншим учасникам процесу зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як пояснив ОСОБА_2, на досудовому слідстві і в суді давав показання правдиво та добровільно, свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнає повністю. У зв’язку з цим, після роз’яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч.3 ст.299 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом підсудного, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції.

Таким чином, обвинувачення, пред’явлене підсудному, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

У зв’язку з цим, суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив злочин, віднесений до категорії середньої тяжкості, умисний та закінчений, викрадене майно частково потерпілій повернуто.

Як особа, ОСОБА_2 за місцем тимчасового проживання характеризується задовільно, не працював та не одружений, осудний, раніше двічі судимий, за вчинення аналогічних умисних, корисливих злочинів.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи підсудного, віку, стану здоров’я, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, з його реальним відбуванням, що цілком відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі підсудного, оскільки його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Враховуючи ту обставину, що злочин ОСОБА_2 вчинено до повного відбування покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.02.2010 року, підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає, а покарання слід призначати із застосуванням ст.71 КК України.

Уточнений у судовому засіданні цивільний позов до підсудного ОСОБА_2, заявлений потерпілою ОСОБА_1 на суму 283 грн., відповідно до ст.1166 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі оскільки визнаний підсудним, його вина у вчиненні злочину і заподіянні матеріальної шкоди доведена.

Речовий доказ мобільний телефон «Нокіа-5130», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_1, підлягає залишенню їй, як власниці, згідно зі ст.81 КПК України.

Судові витрати по кримінальній справі за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 225 грн. 12 коп. відповідно до ст.93 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1(один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2010 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Строк покарання засудженому рахувати з моменту затримання, тобто з 20 травня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити той же – утримання під вартою.

 Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити повністю.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 283 грн. майнової шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, за проведення судової товарознавчої експертизи 225 грн. 12 коп.

Речовий доказ - мобільний телефон «Нокіа-5130» – залишити потерпілій ОСОБА_1

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а засудженим у той же строк із моменту отримання копії даного вироку у СІЗО.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бурлака