Справа № 2-373/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16.06.2011

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючого судді - Демиденка І.О.,

при секретарі –Вайвалі Л.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1 _ ОСОБА_2,

за участю представника відповідача –ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

за участю представника третьої особи , ТОВ «Добробит»- Сошніна М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області,за участю третьої особи –ТОВ Добробит»про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку  та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участю третьої особи ТОВ «Добробит»про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом , в якому просить  визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування  житловим приміщенням, а саме - АДРЕСА_1 та зобов’язати Відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Крюківського районного відділу внутрішніх справи Кременчуцького міського управління Головного Управління МВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_3 з реєстрації за вищевказаною адресою. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення його  в АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_1 видати ОСОБА_3 комплект ключів від квартири АДРЕСА_1. Ухвалою суду від 18.04.2011 року позови об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні позивач –ОСОБА_1, позов підтримала та пояснила, що 26.08.1995 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, а 23.10.1995 року відповідачеві ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»було надано житлову площу в АДРЕСА_2. 03.2010 року шлюб між ними було розірвано , дітей від шлюбу вони не мають. В лютому 2010 року відповідач забрав свої речі та залишив спірне житлове приміщення і по теперішній час ОСОБА_3 не проживає у гуртожитку без поважної причини більше шести місяців. Зазначене підтверджується актом ТОВ «Добробит»про не проживання від 13.10.2010 року та поясненнями свідків. Після складення акту вона замінила замки у квартирі, так як уже пройшов шестимісячний строк. Відповідно до ст.71ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Виходячи з викладеного просить позов задовольнити та визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за вищевказаною адресою. Проти задоволення позову ОСОБА_3 заперечила, оскільки  квартира АДРЕСА_1 була надана їй та відповідачу під час шлюбу. В ордері № 83 від 23.10.1995 року на підставі якого вони заселилися у вищевказане приміщення, вона була вписана як член сім»ї ОСОБА_3. Після розірвання шлюбу будь –яких перешкод в користуванні приміщенням відповідачу вона не чинила. Він добровільно в лютому 2010 року зібрав речі та залишив спірну квартиру, а тому з 08.02.2011 року по теперішній час відповідач у гуртожитку не проживає,без поважної причини більш як шість місяців. Виходячи з викладеного, в задоволенні позову ОСОБА_3 просить відмовити.

Представник позивача позов ОСОБА_1 підтримав, проти задоволення позову ОСОБА_3 заперечив.

Відповідач –ОСОБА_3, в судовому засіданні позов підтримав, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечив та пояснив, що відповідно до ордеру № 83 від 23.10.1995 року, виданого ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»йому було надано в користування АДРЕСА_1.  Оскільки на той час він був одружений з ОСОБА_1 остання була вписана в ордер як член його сім»ї. Дітей від шлюбу вони не мають. 26.03.2010 року шлюб між ними було розірвано, однак позивачка незаконно не дозволяє йому проживати у кімнаті, що була надана йому для користування, змінила двері, замки і не дає ключі, незважаючи на те, що в кімнаті перебуває більша частина його речей. Враховуючи дану ситуацію він вимушений наймати житло. Кожен раз коли він приходить до кімнати позивач вчиняє сварки, не відчиняє двері, декілька разів навіть викликала міліцію. До того як було змінено замок він періодично ночував у кімнаті, з’являвся там, щоб взяти речі та неодноразово намагався вирішити це питання в добровільному порядку, однак вона не йде на жодні компроміси. Відповідно до житлового кодексу України, ніхто не може бути вселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а в разі спору –судом. Що стосується факту не проживання, то дійсно в лютому 2010 року він після сварки з ОСОБА_1 пішов з гуртожитку, забравши речі першої необхідності. Через місяць він намагався повернутися до кімнати, оскільки іншого житла у нього немає, однак остання не допускає його до кімнати. Вищезазначений факт можуть підтвердити свідки. Виходячи з викладеного,  просить вселити його до квартири АДРЕСА_1, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник відповідача позов підтримав, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечив.

Представник відповідача –Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи ТОВ «Добробит»в судовому засіданні повідомив, що з позовними заявами ОСОБА_1, ОСОБА_3 ознайомлений, просив справу розглянути на розсуд суду.

Суд, вислухавши позивача,представника позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, 26.08.1995 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого 26.08.1995 року.

26.03.2010 року вищезазначений шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, виданого 26.03.2010 року.

Під час шлюбу, ОСОБА_3 було надано житлову площу в АДРЕСА_2, що підтверджується копією ордеру № 83 від 23.10.1995 року.

ОСОБА_1 була вселена у вищезазначене приміщення на підставі цього ж ордеру, в якості дружини ОСОБА_3.

Згідно довідки № 2457, виданої ТОВ «Добробит», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією вказаної довідки.

З 08 лютого 2010 року по теперішній час ОСОБА_3 за вищевказаною адресою не проживає, що підтверджується актом № 5 від 13.10.2010 року, виданим ТОВ «Добробит».

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно показів свідків –ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 виселився із квартири АДРЕСА_1 в добровільному порядку, після цього приходив до квартири по речі, однак за вказаною адресою уже не проживав.

Факт добровільного виселення з квартири та не проживання в ній підтверджено самим відповідачем.

Що стосується здійснення ОСОБА_1 перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою, вони у судовому засіданні підтвердження не знайшли. Твердження відповідача про вчинення ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою шляхом заміни замків та виклику міліції суд до уваги не бере, оскільки згідно пояснень позивача вона замінила замки після спливу шестимісячного строку і отримання відповідного акту про не проживання та поясненнями свідка ОСОБА_8, яка зазначила, що спроби вселитися відповідач здійснював вже після подачі ОСОБА_1 позову до суду,тобто після 02.12.2010 року, надана відповідачем копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, яка підтверджує виклик міліції датована 28.03.2011 року, тобто теж  після спливу шестимісячного строку.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що ОСОБА_3 виселився із займаного приміщення в добровільному порядку та не проживав там понад шість місяців без поважних причин, підстав для задоволення його позову суд не вбачає.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 вони задоволенню не підлягають .

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Однак ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 не є власниками АДРЕСА_1 Згідно ордеру № 83 від 23.10.1995 року, спірне приміщення було надано їм в користування.

Відповідно до довідки № 27-0908/445 від 10.03.2011 року,гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на балансі комунального госпрозрахункового житлово –експлуатаційного підприємства «Крюківське»і є комунальною власністю територіальної громади м. Кременчука.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, а тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, ст.391 ЦК України, ст.ст. 71,72 ЖК України суд, -

Р І Ш И В:

           В задоволенні позову ОСОБА_1 –відмовити.

          В задоволенні позову ОСОБА_3 –відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                                                                                  І.О. Демиденко