Справа № 2-1570/11

                                                            2011 рік

З а о ч н е   р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

          15 березня 2011 року                                                                   м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого одноособово –судді Толкаченко О. О.,

  при секретарі –Ткаченко О.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

У своєму позові ОСОБА_1 пояснив, що 18 липня 2010 року між ним та відповідачем ОСОБА_2, з другої сторони, був укладений у простій письмовій формі договір позики, за яким ОСОБА_2 отримав у борг 40000 (сорок тисяч) гривень.

Підтвердженням цьому є розписка відповідача від 18.07.2010 p., згідно з якою він взяв на себе зобов'язання повернути суму боргу до 1 листопада 2010 року.

Зазначена розписка підтверджена власноручними записами та підписами ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3.

Проте, у встановлений строк, так і до теперішнього часу зазначене зобов'язання виконане не було.

Тому позивач просить суд Стягнути з ОСОБА_2 грошовий борг у сумі 40000 (сорок тисяч) гривень, а також судові витрати, які складаються із: судового збору у розмірі 400 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень та витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката, у розмірі 2000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву, згідно якої він підтримав свій позов, просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 13).

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з’явився двічі, був повідомлений належним чином (а.с. 10, 11), причина неявки суду не відома.

          Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України - У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може  ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 18 липня 2010 року уклав договір з ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень, що підтверджується копією розписки від 18.07.2010 року (а.с. 5), що була підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присутності свідка ОСОБА_3.

Згідно тексту розписки, ОСОБА_2 зобов’язався повернути борг (гроші у розмірі 40 000 грн.) ОСОБА_1 1 листопада 2010 року. Після повернення грошей розписка підлягає знищенню.

До дня винесення рішення відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що він повернув борг ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином суд вважає, що є усі правові підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 40000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України - Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України –стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Так, позивачем документально підтверджено сплачене державне мито (а.с. 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень (а.с. 2), тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача цих витрат підлягають задоволенню.

Позивачем було додано до позовної заяви квитанцію № 22 про сплату юридичних послуг адвокату ОСОБА_5 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, однак позивачем не було надано суду розрахунку цих витрат, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року за № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», про що позивачу було роз’яснено судом у судовому засіданні, що відбулося 10.02.2011 року.

У зв’язку з викладеним, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо стягнення витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1050 ЦК України, ч.1 ст. 224, ч.1 ст. 79, ч.1 ст.88, ст.ст. 209, 212-216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 борг у сумі 40 000 (сорок тисяч гривень), а також понесені  позивачем судові витрати, що складаються з: державного мита у розмірі 400 (чотириста) гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                                                                О.О. Толкаченко