Справа № 2-245/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО травня 2007 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Потеряйко С. А.
при секретарі: Островершенко ОМ.
розпянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом. В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і, будучи допитаною в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, який проживав в АДРЕСА_1. 14.09.2004 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, яким заповів їй належний йому житловий будинок, розташований в с Круті Горби з погосподарськими приміщеннями, право на земельну частку (пай), майновий сертифікат та 35%-ву компенсаційну виплату за його перебування на примусових роботах у Німеччині 1942-1945 pp.. На день смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), права на майновий пай та житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, вартістю 29037 грн.
Спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 являється вона (позивачка).. Спадкоємицею за законом являється її сестра, - відповідачка по справі ОСОБА_2. Інших спадкоємців за законом немає.
У вересня 2005 року вона звернулася до Таращанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 05.09.2005 року державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори видала їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) та на майновий пай. Але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок державний нотаріус їй відмовила, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок. Виконавчий комітет Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області рішенням від 20.04.2007 року №13 визнав за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Проте даний документ не має юридичної сили.
В зв'язку з тим, що вона фактично прийняла спадщину після смерті батька, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, вартістю 29037 грн.
Просить звільнити її від сплати державного мита як потерпілу внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідачка позов визнала і, будучи допитаною в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснила, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Коли її сестра звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок, оскільки не було своєчасно оформлено право власності на будинок. Не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на спадковий житловий будинок після смерті її батька ОСОБА_3, який розташований в АДРЕСА_1.
Просить звільнити її від сплати державного мита як потерпілу внаслідок аварії на ЧАЕС.
За згодою сторін суд вирішує позов в попередньому судовому засіданні.
Судом встановлено, що 14.09.2004 року ОСОБА_3, який проживав в АДРЕСА_1, зробив заповітне розпорядження, яким належний йому житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, з господарськими будівлями та спорудами, право на земельну частку (пай), право на майновий пай та 35%-ву компенсаційну виплату за його перебування на примусових роботах у Німеччині 1942-1945 pp. заповів ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Крутогорбівської сільської ради і зареєстрований в реєстрі за№ 123.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. помер і після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай), права на майновий пай та житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, вартістю 29037 грн. Після смерті батька позивачка фактично прийняла спадщину і звернулася до державного нотаріуса Таращанської районної державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно. 05.09.2005 року державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори видала їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) та на майновий пай. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок державний нотаріус їй відмовила, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок. Виконавчий комітет Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області рішенням від 20.04.2007 року №13 визнав за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Проте даний документ не має юридичної сили.
Проте, як видно з довідки від 04.05.2007 року №297, виданої виконавчим комітетом Крутогорбівської сільської ради, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і постійно проживав в с Круті Горби, і мав власний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Із особового рахунку №277, видно, що ОСОБА_3 був членом домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_1.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Вказані обставини встановлено з пояснень сторін, допитаних як свідків, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Сторони підлягають звільненню від сплати державного мита як потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 62, 88, 130, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, вартістю 29037 грн.
Звільнити сторони від сплати державного мита як потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Тарашанський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.