2-а-3919/11  08.06.2011

                                                                                                                                                                Справа № 2а-3919 / 11

         ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 червня 2011 року            Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого –судді              Сидоренко Ю.В.,

при секретарі -                                          Осінцевій Л. А.,  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, Державного інспектору з контролю за використанням та охороною земель Кірпіченка Євгена Федоровича, про визнання нечинним рішення відповідача та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

       В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду з адміністративним позовом до відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, Державного інспектору з контролю за використанням та охороною земель Кірпіченка Євгена Федоровича, про визнання нечинним рішення відповідача та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 13.04.2011 року під час виконання позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Кам»янської сільської ради з питання використання земельних ділянок, власники яких померли, відділом Держкомзему у Василівському районі йому, як Голові фермерського господарства «Таврія», було винесено припис за № 14 від 15.04.2011 року, в якому безпідставно вказано про те, що фермерським господарством «Таврія»самовільно зайнято та використовується земельна ділянка у контурі НОМЕР_1, площею 3,68 га, власник якої, громадянин Росії –ОСОБА_4 помер, тим самим порушено вимоги ст.ст.125,126 ЗК України. 21.04.2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області Кірпіченко Євгеном Федоровичем була винесена постанова №14 про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, а саме: за самовільне зайняття земельної ділянки площею 3,68 га в контурі НОМЕР_1, розташованої на території Кам»янської сільської ради Василівського району. Згідно вказаної постанови він  притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.53-1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Дії інспектора Кириченка В.М. вважає незаконними, оскільки він не використовує земельну ділянку самовільно, так як між фермерським господарством «Таврія»та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки, Просить визнати дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області Кірпіченка Євгена Федоровича нечинним; скасувати постанову № 14 від 21.04.201 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., винесену державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Кірпіченко Євгеном Федоровичем.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просять розглядати справу у відсутність їх представника, заперечень не надав.

В судове засідання відповідач Державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Кірпіченко Євген Федорович не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка в отриманні судової повістки, причини неявки суду не повідомив, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надав, заперечень на позов не надано.

Вислухавши пояснення позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступним підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно,  тобто  протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

. За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб’єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих функцій.

Відповідно до ч.1, 2 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.  

Згідно зі ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу,  і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України на спори фізичних осіб із суб’єктами владних помножень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) поширюється компетенція адміністративних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні  адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам

Відповідно до ст.71 ч.1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.254 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості.

Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.

Судом встановлено, що 15 квітня 2011 року інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області Кірпіченком Є.Ф. при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок, розташованих на території Кам»янської сільської ради, власники яких померли, а спадкоємці відсутні, Голові фермерського господарства «Таврія»ОСОБА_1 видано припис № 14 від 15.04.2011 року, в якому зазначено, що фермерським господарством «Таврія»самовільно зайнято та використовується земельна ділянка у контурі НОМЕР_1площею 3,68 га, власник якої ОСОБА_4, помер. Земельна ділянка використовується без документів, передбачених Земельним кодексом України, самовільно зайнята фермерським господарством «Таврія», чим порушено вимоги статей 125,126 Земельного кодексу України та приписано усунути виявлене порушення вимог законодавства , про що повідомити у строк до 15 травня 2011 року (а.с.17).

У той же день, 15 квітня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області Кірпіченко Євгеном Федоровичем складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що станом на 15 квітня 2011 року фермерське господарство «Таврія»використовує земельну ділянку у контурі НОМЕР_1площею 3,68 га, власник ОСОБА_4 помер. Земельна ділянка використовується без документів, передбачених Земельним кодексом України, самовільно зайнята фермерським господарством «Таврія», землі сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, рілля, що є порушенням статей 125,126 Земельного кодексу України (а.с.18).

21.04.2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області Кірпіченко Євгеном Федоровичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №14 від 21.04.2011 року, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,  відповідальності за яке передбачене ст.53-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки у контурі № 409 «а»площею 3,68 га, за якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.19).

01.03.2002 року між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Таврія»укладений договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, починаючи з 01.03.2002 року по 01.03.2007 року, згідно якого сторони не мають право відмовлятись від виконання умов цього договору в односторонньому порядку. Договір може бути припинений в будь-який час при взаємній згоді сторін (п.2.3 Договору) (а.с.7-10).

У відповідності зі ст.1227 ЦК України, якщо спадкоємців немає або вони відмовились прийняти спадщину, то після закінчення року з моменту відкриття спадщини, вона буде визнана в судовому порядку відумерлою, а права на земельну ділянку переходять до відповідного органу місцевого самоврядування.

13 жовтня 2010 року фермерським господарством «Таврія»на ім’я сільського голови Кам»янської сільської ради Василівського району Запорізької області надіслано повідомлення про те, що ОСОБА_4 помер, дані про його спадкоємців відсутні (а.с.22).

Після смерті ОСОБА_4 фермерське господарство продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, до прийняття спадщини та вступу спадкоємців померлого у свої права. Смерть орендодавця і неприйняття спадщини спадкоємцями. Переоформлення договору оренди на новий строк не завершене з об’єктивних причин, у зв’язку зі смертю орендодавця та неприйняття спадщини спадкоємцями, які б могли пред’явити будь-які претензії з приводу незаконного користування землею та вимагати розірвання договору оренди після отримання свідоцтва про спадщину.  

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року, фермерське господарство  продовжує орендувати землю, якщо заперечень від орендодавця не висувались. Таким чином, договір оренди автоматично продовжується на той самий строк, що був укладений у попередньому договорі.

З наданої позивачем чисельної податкової та бухгалтерської документації, фермерське господарство «Таврія» щорічно нараховує орендну плату за вказану земельну ділянку та сплачує податки на землю.

Тому, державні органи не вправі застосовувати будь-які санкції до орендаря, оскільки земельна ділянка знаходиться у приватній власності і на теперішній час в судовому порядку відумерлою не визнана.

Таким чином, судом встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, що тягне за собою закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.162 КАС України в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення  на позивача.

Згідно вимог ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Крім того, відповідно до постанови КМУ № 1068 від 22.11.2010 року «Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель», Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель ліквідована.

13.04.2011 року Указом Президента України «Про Державну інспекцію сільського господарства України» № 459/2011 від 13.04.2011 року з метою оптимізації роботи контрольно-інспекційних органів в агропромисловому комплексі, затверджене Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, яка входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов’язкові для виконання приписи, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування яких закінчився.       

Враховуючи викладене, суд вважає, що винесена 21.04.2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Кірпіченко Є.Ф. постанова про накладення адміністративного стягнення складена не уповноваженою посадовою особою, оскільки Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель 22.11.2010 року ліквідована та 13.04.2011 року створена Державна інспекція сільського господарства України, посадові особи якої і наділені правом складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляду справ про адміністративні правопорушення відповідно до чинного законодавства.

 Тому, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Кірпіченка Є.Ф. обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки всі обставини справи, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а належні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст.53-1 КУпАП відсутні та відповідачем, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не подані і не доведено правомірність своїх дій. Тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та скасувати постанову № 14 від 21.04.2011 року  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення за ст.53-1 КУпАП в розмірі 340,00 грн.  

Крім того, згідно пояснень позивача, останній отримав оскаржувану постанову поштою 07.05.2011 року, звернувся до суду з даним позовом 19.05.2011 року у зв’язку з тим, що даний проміжок часу співпав з тривалими святами та він вимушений був звертатися за наданням правової допомоги, що потребувало певного часу для складання позовної заяви. У зв’язку з чим, на підставі ст.289 КУпАП, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду для оскарження постанови як пропущений з поважних причин.

При цьому суд також враховує, що відповідач порушив встановлений ст.258 КУпАП триденний строк для направлення копії постанови про накладення адміністративного стягнення (постанова винесена 21.04.2011 року, а направлена позивачу 06.05.2011 року), що явилося додатковою перешкодою позивачу своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.  

Керуючись Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 1068 від 22.11.2010 року «Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель», Указом Президента України «Про Державну інспекцію сільського господарства України» № 459/2011 від 13.04.2011 року, ст.ст. 11, 71, 94, 99, 100, ст.ст.104, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 238-1, 247, 254, ст.ст.255,256, 258,287-289, 293 ч.1 п.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

           П О С Т А Н О В И В :

Поновити  ОСОБА_1 строк звернення до суду.     

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Кірпіченко Євгена Федоровича, про визнання нечинним рішення та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області Кірпіченка Євгена Федоровича – протиправними.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн., винесену 21.04.2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Василівському районі Запорізької області Кірпіченко Євгеном Федоровичем.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

                        Суддя

   Василівського районного суду

           Запорізької області                                                                              Ю.В. СИДОРЕНКО