АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі: Головуючого: Ружило О.А. Суддів: Сулятицької М. М. , Одинака О.О. Секретаря: Максименко Д.Р.
за участю: позивача Скрику ляк Д.М. , представника відповідачів Кригана В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору дарування частково недійсним та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 березня 2007 року , -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2007 року позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом доОСОБА_2., ОСОБА_2. про визнання договору дарування частково недійсним, та стягнення моральної шкоди.
Зазначала, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14.06.2006 року визнано частково недійсним договір купівлі-продажу будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 і відповідачем по справі ОСОБА_2. та визнано за нею право власності на 2/9 частки вказаного будинковолодіння.
При зверненні в Новоселицьке БТІ для реєстрації права власності на належну їй частку в будинковолодінні, їй було відмовлено через те, що вказане будинковолодіння зареєстровано на дочку відповідачаОСОБА_2. по договору дарування від 16.05.2006 року.
Справа № 22ц-451 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Трояновський Г.М.
Категорія: 11/13 Доповідач: Ружило О.А.
2
Вважає, що відповідач з метою вчинення їй перешкод в отриманні права власності на частку в майні, умисно вчинив правочин по даруванню всього майна своїй доньці ОСОБА_3
Оскільки такий правочин суперечить вимогам ст. . 203 ЦК і порушує її конституційне право на отримання власності в порядку спадкування, то такий правочин є нікчемним і підлягає визнанню частково недійсним.
Крім того неправомірними діями відповідачів, щодо укладення зазначеного договору дарування їй було завдано моральну (немайнову) шкоду, оскільки вона як літня людина змушена знову звертатися в суд з позовом та доводити своє законне право на спадкове майно.
Тому моральну шкоду оцінює в розмірі 5 000 грн.
За таких обставин просила суд визнати частково недійсним договір дарування будинковолодіння АДРЕСА_1 від 16.05.2006 року. Визнати за нею право власності на 2/9 частин вказаного будинковолодіння, та стягнення з відповідачів на її користь 5 000 грн. моральної шкоди, та судові витрати по справі.
Рішенням Новоселицького районного суду від 27.03.2007 року позовні вимоги позивачки задоволено частково. Визнано частково недійсним договір дарування будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1від 16.05.2006 року укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_3. Залишено за ОСОБА_3 право власності на 7/9 часток зазначеного будинковолодіння, а за ОСОБА_1. на 2/9 часток. Вирішено питання про судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.
В решті позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.
ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити зазначене рішення суду першої інстанції в частині відмови їй у стягненні моральної шкоди, та постановити рішення, яким стягнути на її користь з відповідачів 5 000 грн. моральної (немайнової) шкоди, та судові витрати в сумі 1 147 грн. 88 коп.
Вважає, що судом при розгляді справи було допущено неповноту з"ясування обставин справи, стосовно неправомірності дій відповідачів, внаслідок яких їй було завдано моральну шкоду.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення позивачки та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. . 1167 ЦК України моральна (немайнова) шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала фізичній чи юридичній особі внаслідок неправомірних дій або бездіяльністю.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач ОСОБА_3 на час вчинення договору дарування будинковолодіння в с АДРЕСА_1, являвся його власником.
3
Довідкою нотаріуса № 620819-1412 підтверджується, що на день посвідчення угоди дарування будинковолодіння ОСОБА_3, а саме 15.05.2006 року, ніяких обмежень чи обтяжень на це будинковолодіння не було.
З рішення Новоселицького районного суду видно, що право власності на 2/9 частки у будинковолодінні № 5 по вул. Кучеренка в с Маршинці визнано за ОСОБА_1. 14.06.2006 року, тобто вже після вчинення відповідачами оспорюваного договору дарування.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, про відсутність вини відповідачів в спричиненні позивачці моральної (немайнової) шкоди, а тому обгрунтовано в цій частині відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги такий висновок суду не спростовують.
Правильно вирішено судом першої інстанції питання про судові витрати, оскільки відповідно до вимог п.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Рішення суду відповідає обставинам справи, ґрунтується на доказах, постановлене з дотриманням вимог матеріального права, та цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.
Керуючись СТ. . СТ. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.