АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 9кв - 391 / 2007р.                                               Головуючий по 1 інстанція

Категорія : 41                                                                        Кондратенко М. В.

Доповідач в апеляційній Інстанції Смирнова Т.В. Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2007р.                                                                      м.  Черкаси

Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах   апеляційного   суду Черкаської області у складі суддів

Вініченко Б.Б. Адаменко Л.В. БородійчукВ.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м.  Суми від 01 лютого 2005 року і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 05 травня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і ОСОБА_3  третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним,

встановила:

В липні 2004 року ОСОБА_2.  звернулась до суду до ОСОБА_1 та ОСОБА_3. з вказаним позовом,  обґрунтовуючи його тим,  що 16 вересня 2000 року між нею та ОСОБА_1 був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1,  належної їй на праві приватної власності. Зазначила,  що укладення вказаного договору було викликане її похилим віком (1918 року народження),  незадовільним станом її здоров'я,  потребою догляду за нею та необхідністю надання їй матеріальної допомоги.

Позивачка вказувала,  що ОСОБА_3.,  яка є матір'ю відповідачки ОСОБА_1,  з якою укладений договір дарування квартири,  запропонувала їй довічний постійний догляд,  забезпечення продуктами харчування та ліками. За умовою виконання цих зобов'язань,  відповідачка набувала прав користування та володіння квартирою,  а після смерті і права розпорядження житлом на свій розсуд. При цьому ОСОБА_3.,  запропонувавши їй (позивачці) укласти договір дарування із її дочкою ОСОБА_1,  запевнила її,  що договір довічного утримання буде оформлений на її дочку,  а обов'язки по його виконанню буде нести вона. За таких умов вона погодилась підписати цей договір.

ОСОБА_2.  зазначала,  що після оформлення договору дарування квартири ОСОБА_3.  перестала виконувати свої зобов'язання по догляду за нею та

забезпеченню її продуктами харчування. Звернувшись в нотконтору вона узнала,  що фактично нею із ОСОБА_1 укладений договір дарування квартири,  а не договір довічного утримання,  а тому звернулась до суду про визнання його недійсним,  як укладеним під впливом помилки.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.  Суми від 01 лютого 2005 року,  залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 05 травня 2005 року,  позов ОСОБА_2.  задоволений. Договір дарування квартири АДРЕСА_1,  укладений між ОСОБА_2.  і ОСОБА_1,  реєстраційний № 1609,  посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 визнаний недійсним,  як угода,  укладена внаслідок помилки.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення,  та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову,  посилаючись на неповне з'ясування обставин справи,  неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія судді вважає,  що підстав для перегляду судових рішень немає так,  як судами достовірно встановлено,  що договір,  укладений на умові догляду та надання матеріальної допомоги з боку відповідачів з послідуючою передачею їм права власності на квартиру після смерті позивачки і не є договором дарування.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається із матеріалів справи,  що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для обов'язкового скасування судових рішень,  передбачених ч.  ст.  338 ЦПК України немає.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів першої та апеляційної інстанцій   не спростовують.

Керуючись  ст.   ст.  332,  342 ЦПК України,  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697-V від 22.02.2007 року,  колегія суддів

ухвалила

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.  Суми від 01 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 05 травня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:        /підписи/                                                                                    Б.Б. Вініченко

В.Г. Бородійчук Л.В. Адаменко

Копія вірно: суддя апеляційного суду Черкаської області