УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 26 червня 2007 р. колегія судців судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Ковтюк Є.І.
суддів Горецької С. О.
Яцинюка В.Ф.
за участю прокурора Воловідника Р.І.
адвокатів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3,
його представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 квітня 2007 року.
Цим вироком: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, середньо-технічна освіта, електрозварник фірми Транс Мост м. Чернівці, раніше не судимий, -засуджений за ст. 135 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі;
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 залишена попередня -підписка про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 7819, 29 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. Вирішено питання про речові докази.
Справа № 11-244/2007р. Головуючий у І інстанції
Категорія: ст. 135 ч.1 ПилитткІ.В.
КК України Доповідач: Ковтюк Є.І.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він 23 листопада 2004 року в 0 годин 35 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ - 2105, номерний знак НОМЕР_1 в м. Вашківці по вул. Бажанського біля будинку № 82, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, та завідомо залишив його без допомоги в небезпечному для життя стані, в який він сам поставив потерпілого.
На вказаний вирок потерпілий ОСОБА_3 подав апеляцію в якій, просить вирок суду скасувати і постановити свій вирок, з посиланням на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство проведено неповно та необ»єктивно, по справі не допитано ряд свідків ДТП. Також вважає, що дії ОСОБА_5 безпідставно перекваліфіковані судом зі ст. 135 ч.3 на ст. 135 ч.1 КК України, призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м»якості. Крім того, вважає, що суд безпідставно зменшив суму моральної шкоди - із заявленої ним 80000 грн. до 5000 грн.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_3, його представників, які підтримали доводи апеляції і просили її задовольнити, думку прокурора, засудженого, його захисника, які вважали, що вирок суду слід залишити без змін, а апеляцію без задоволення, як необгрунтовану, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати у кримінальних справах вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Винуватість засудженого ОСОБА_5 у завідомому залишенні без допомоги потерпілого ОСОБА_3, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, в який сам засуджений ОСОБА_5 постановив потерпілого, повністю доведена сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд дав вірну юридичну оцінку.
ОСОБА_5 під час судового слідства підтвердив, що він 23 листопада 2004 року приблизно в Огодині 35 хв. на автомобілі ВАЗ 2105, номерний знак НОМЕР_1 проїжджав по вул. Бажанського в м. Вашківці зі швидкістю 45 км. /год., оскільки на дворі був сильний туман і видимість була обмежена. На відстані 5-ти метрів перед автомобілем побачив пішохода, який намагався зупинити автомобіль. Незважаючи на всі прийняті заходи реагування не зміг уникнути наїзду на потерпілого. Перелякавшись, він не зупинився, з місця пригоди втік, не надавши потерпілому допомоги.
Крім повного визнання ОСОБА_5 своєї вини, його винність повністю підтверджена іншими доказами по справі, які наведені у вироку. Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, даними, що містяться у протоколі огляду місця події, у висновку судово-медичної експертизи №3318 від 10 листопада 2004 року, у висновку комісійної судово-
медичної експертизи №164 від 08 грудня 2006 року з яких вбачається, що ОСОБА_5 дійсно завідома залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_3, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, в який сам засуджений ОСОБА_5 його постановив.
Посилання ОСОБА_3 в апеляції на те, що дії ОСОБА_5 необгрунтовано перекваліфіковані судом зі ст. 135 ч.3 на ст. 135 ч.1 КК України є необгрунтованими, оскільки, з матеріалів справи, зокрема з висновку комісійної судово-медичної експертизи №164 від 08 грудня 2006 року вбачається, що тяжкі тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, або удару об такі, можливе їх виникнення в умовах ДТП, по термінах та обставинах можуть відповідати 22 жовтня 2004 року.
У відповідності до п.п. 6, 8 «Підсумків» цієї експертизи, до ускладнень перенесеної черепно-мозкової травми відносяться: порушення координації рухів, підвищення тонусу в кінцівках, зниження сили в кінцівках, різке зниження пам'яті, правобічний парапарез, всі ці наслідки виникли не в результаті безпосереднього травмування черепа потерпілого, а внаслідок тривалого стискання та дислокації мозкових структур поступово наростаючою внутрішньочерепною гематомою.
Посилання апелянта на те, що у п.9 «Підсумків» вказано, що своєчасне надання медичної допомоги уможливлювало уникнення більшої частини вище відмічених ускладнень чи значного послаблення їх вираженості, не може бути підставою для скасування вироку, оскільки, як вірно суд зазначив у вироку, немає причинного зв'язку між залишенням потерпілого в небезпеці і настанням тяжких тілесних ушкоджень. Вищенаведені докази вказують на правильність перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_5 зі ст. 135 ч.3 на ст. 135 ч.1 КК України.
Необгрунтованими є також посилання потерпілого в апеляції на те, що досудове та судове слідство проведено неповно та необ'єктивно, оскільки матеріали справи свідчать про ретельну перевірку доказів, які зібрані в ході досудового слідства, а під час судового слідства клопотань про допит додаткових свідків не надходило.
Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_5, то вона призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що засуджений розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, займається суспільно-корисною працею.
Призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Отже, посилання потерпілого в апеляції на те, що призначене покарання ОСОБА_5 не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м»якості є безпідставними.
Разом з тим, судова колегія вважає, що вирок в частині цивільного позову слід змінити, стягнути із засудженого на користь потерпілого 10000 гривень моральної шкоди, оскільки суд, належним чином мотивувавши своє рішення в цій частині, необгрунтовано занизив суму цієї шкоди і стягнув тільки 5000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 373 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 квітня 2007 року щодо ОСОБА_5 змінити в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди і стягнути з останнього на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 10000 гривень, задовольнивши апеляцію потерпілого частково.