Справа № 22 Ц -1634 /2007 р.                   Головуючий у 1-й інстанції Іванюта Т.Є.

Категорія                                                       Доповідач Мережко М.В.

     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22   червня      2007  р.   колегія  суддів  судової  палати   в  цивільних   справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Мережко М.В.,

Суддів              -   Коцюрби О.П. Голуб С.А.

При секретарі - Степурі Н.Ю.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 08 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

Встановила:

У    листопаді    2006 р. позивачка    звернулася в суд з зазначеним    позовом ,

і    посилаючись на те, що в листопаді 2005 р. вони з відповідачем домовились про укладення

договору    купівлі-продажу 1\3 частини  жилого будинку АДРЕСА_1, який належить відповідачу ,   і вона

сплатила останньому 5 186 грн як часткову оплату .

Оскільки відповідач не погоджується оформити договір купівлі-продажу будинку, вона просить стягнути з нього 5 849 грн та 5000 грн моральної шкоди, яка виразилася у моральних стражданнях у зв"язку з неповерненням їй грошей, що шкодить її здоров"ю.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 08 грудня 2006 р. позов задоволений частково.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та постановити нове рішення, яким закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції між сторонами виникли правовідносини щодо наміру укласти договір купівлі-продажу будинку за АДРЕСА_1. З цією метою сторони уклали попередній договір у вигляді розписки . Відповідно до розписки позивачка передала ОСОБА_1 5 186 грн. Однак договір купівлі - продажу укладений не був.

2

Дана обставина підтверджується рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 20 червня 2006 року, згідно якому вказана сума визнана авансовим платежем.

Відповідно до ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано, який підлягав застосуванню.

Суд, задовольняючи частково вимоги ОСОБА_2 , застосував норми ст.. ст.. 386,387 ЦК України, що є неправильним, оскільки рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 20 червня 2006 року сума 5 186 грн визнана авансом, і відповідно до ст.. 61 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов"язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено , що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За змістом ч.2 ст. 570 ЦК України, у тих випадках , коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались. Правила про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін

За таких обставин, посилання суду в рішення суду на ст.. 386 , 387 ЦК України підлягає виключенню, а рішення зміни, з застосуванням ст.. 570 ЦК України.

Крім того, висновок суду щодо стягнення моральної шкоди також є незаконним та необгрунтованим, оскільки не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313- 315, 316,319 ЦПК України, колегія суддів , -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 08 грудня 2006 р.-змінити в частині стягнення моральної шкоди.

В задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення н?5ирає законної сили з моменту його проголошення та^може бути оскаржено протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.