Справа № 22-ц-762 2007 року Головуючий в 1 інстанції Захарова В.В.
Категорія: 20 Доповідач: Лісова Г.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лісової Г.Є.
Суддів: Приходько Л.Л.
Семиженка Г.В.
при секретарі: Драгомарецькій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
01.06.2004 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 08.04.2001 року керуючи мотоциклом ІЖ «Планета-5» порушив Правила дорожнього руху внаслідок чого в с. Чорнянка Каховського району скоїв наїзд на її чоловіка ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_1 від одержаних тілесних ушкоджень помер.
На лікування чоловіка з 08.04.2001 року по 27.10.2001 року нею було витрачено на ліки - 2361 грн. 37 коп., на харчування - 3359 грн. 80 коп., на проїзд до лікарні - 1080 грн., на предмети побутового догляду -1701 грн. 50 коп., на поховання 2664 грн. 60 коп.. Крім того, з 08.04. по 01.08.2001 року вона здійснювала догляд за чоловіком у зв'язку з чим втратила заробітну плату в розмірі 355 грн. 60 коп., а також на сторонній догляд дитини нею витрачено 490 грн.
Просила стягнути з ОСОБА_1 в її користь 12012 грн. 77 коп.3авданої матеріальної шкоди.
Рішенням Каховського міськрайонного суду від 20 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 10245 грн. 97 коп. матеріальної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд.
Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, їх недоведеність, порушення норм матеріального права.
У судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, вважають позовні вимоги недоведеними та безпідставними, просять рішення суду скасувати.
ОСОБА_3 у поданому нею запереченні апеляційну скаргу не визнала, вважає, що її слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід задовольнити частково з таких підстав.
Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.04.2001 року в селі Чорнянка Каховського району і внаслідок якої ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4, встановлена вироком Каховського районного суду від 30 січня 2004 року, а тому не підлягає доказуванню,
Судом також встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 з 08.04. по 13.07.2001 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Каховського територіального медичного об'єднання та по 01.09.2001 року в Чорнянській дільничній лікарні.
Довідками цих медичних закладів та чеками наданими позивачкою підтверджується необхідність придбання ліків, їх кількість та вартість, а тому суд підставно задовольнив позов у цій частині. Однак стягненню на ці витрати, на думку колегії суддів, підлягає не 2361 грн. 37 коп., а 2025 грн. 46 коп., тому що, як вбачається з матеріалів справи, в період з 08 квітня по 23 травня витрати на придбання ліків ніс відповідач.
Згідно з довідкою завідуючого ортопедо-травмотологічного відділення Каховського ТМО чоловік позивачки потребував предметів догляду за ним, витрати на придбання яких несла також позивачка. ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_1 на ці витрати 1701 грн. 50 коп., посилаючись на те, що нею було придбано 20 пляшок білизни, 80 пачок порошку, 60 брусків господарського мила, 10 туалетного, 20 простирадл, 60 пелюшок, 140 памперсів, предмети для гоління.
Разом з тим, позивачкою не надається суду жодного рахунку чи чеку на підтвердження вартості та доведеності придбання нею предметів догляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд безпідставно задовольнив позов у цій частині, оскільки не доведено факт понесених позивачкою витрат на придбання предметів догляду і не спростовано таким чином, що ці витрати несли медичні заклади, на лікуванні у яких знаходився чоловік позивачки.
Не підлягають також задоволенню вимоги щодо відшкодування витрат на проїзд, по догляду за дитиною.
Так, задовольняючи позовні вимоги в частині понесених позивачкою витрат на проїзд у розмірі 1080 гри., суд виходив із наявності договорів на надання цих послуг від 2.08.2001 року.
Проте, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд фактично визнав як договірні зобов'язання письмові пояснення ОСОБА_5, та ОСОБА_6 з приводу надання ними з 08.04. по 13.07.2001 року послуг по перевозці позивачки та матері ОСОБА_4 до лікарні з оплатою 10 грн. за одну поїздку (а.с. 43, 44), чим порушив вимоги ст. 59 ЦПК щодо допустимості доказів, не допитавши їх як свідків. Іншими доказами позивачка ці витрати не підтвердила.
Про стягнення з ОСОБА_1 485 грн. понесених позивачкою витрат по догляду за її дитиною суд також прийшов до висновку лише на підставі письмового пояснення наданого ОСОБА_7 (а.с. 38).
Колегія суддів також вважає, що не підлягає відшкодуванню втрачений заробіток у розмірі 355 грн. 60 коп.3 08.04. по 01.08.2001 року з тих підстав, що надання позивачці відпустки без збереження заробітної плати не підтверджується наказом. Крім того, в цей період їй нараховувалася і виплачувалася заробітна плата, що підтверджується довідкою наявною в матеріалах кримінальної справи (а.с. 152). Необхідний догляд за потерпілим не підтверджено також висновком судово-медичної експертизи.
Відповідно до п.п«а» п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» в редакції постанови від 24.10.2003 року №9 компенсація (відшкодування) витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном складеним дієтологом чи лікарем, який лікує та затвердженим судово-медичною експертизою на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торгівельній мережі того місця, в якому їх придбали.
Задовольняючи позов у цій частині суд виходив із довідки ЛКК №231 від 16.08.2001 року, якою передбачалися можливі продукти добового харчування без визначення їх конкретного раціону, періоду протягом якого вимагалося додаткове харчування та особистого розрахунку позивачки, достовірність якого не підтверджується допустимими доказами.
Суд правильно відповідно до ст. 459 ЦК України (1963 р.) задовольнив позовні вимоги в частині відшкодування понесених позивачкою витрат на поховання. Разом з тим, колегія суддів вважає, що
позивачка безпідставно включила в суму витрат, крім вартості придбаного нею вінка, ще вартість 14 вінків.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що стягненню в користь позивачки на відшкодування завданої шкоди підлягає 4549 грн. 46 коп. (2025, 46+2524, 60).
Спірні правовідносини виникли у 2001 році, а тому повинні регулювання нормами Цивільного кодексу 1963 року. За таких обставин спір слід вважати вирішеним на підставі ст. ст. 440, 450, 459 ЦК (1963 p.).
Керуючись CT.CT.303, 307, 309, 314 ЦПК України, ст. ст. 440, 450, 459 ЦК України (1963 p.), колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду від 30 жовтня 2006 року змінити.
Зменшити стягнену з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 суму завданої матеріальної шкоди до 4549 грн. 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 51 грн. судового збору в доход держави.
Виключити з мотивувальної частини рішення суду посилання на ст. 1187 ЦК (2004р.).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.