АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С. П.
суддів Виноградової Л.Є.
Сегеди С. М.
при секретарі Карпенко СВ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Більшовик" Саратського району Одеської області (далі ВАТ „Більшовик") про заборону використання земельних ділянок, відшкодування доходів від безпідставно набутого майна та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2007 року,
встановила :
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ „Більшовик" про виділення йому земельної ділянки та стягненню матеріальної і моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що згідно акту про перенесення в натурі меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 07 червня 2004 року за позивачем була закріплена земельна ділянка в натурі.
Відповідач в односторонньому порядку визначив орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 480 грн. на рік та примушував підписати не до кінця оформлений договір оренди строком на сім років. При цьому, використавши земельну ділянку позивача протягом 2004 року, відповідач попередив, що сплатить 160 грн.
29 серпня 2004 року ОСОБА_1 подав письмову заяву відповідачу з проханням не займати його земельну ділянку до узгодження та підписання договору, але ВАТ „Більшовик" самовільно зайняло земельну ділянку позивача.
Головуючий у першій інстанції: Бушулян В.І. Справа № 22ц - 3082/2007р.
Доповідач: Гайворонський С. П. Категорія: ЦП 33
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив виділити йому земельну ділянку в натурі, а також частку основних засобів, належних йому згідно сертифікату акцій для утворення особистого селянського господарства.
ОСОБА_1 вважає, що відповідач порушив майнові права позивача і повинен відшкодувати прибуток в сумі 3.532 грн.80 коп., отриманий від використання земельної ділянки позивача та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1.700 грн.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник вищевказані позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача позов не визнала.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2007 року позов задоволений частково.
Суд першої інстанції заборонив ВАТ „Більшовик" Саратського району Одеської області використовувати земельну ділянку № 216р площею 0, 346 га-рілля, розташовану на території Долинської сільської ради Саратського району Одеської області, яка належить ОСОБА_1. на праві приватної власності.
Районний суд стягнув з ВАТ „Більшовик" Саратського району Одеської області на користь ОСОБА_1.:
- 680 грн. 23 коп. в рахунок відшкодування орендної плати;
-1.000 грн. за заподіяну моральну шкоду;
- 450 грн., витрати на юридичну допомогу;
- 120 грн. 40 коп., витрати пов'язані зі сплатою державного мита, а всього на
загальну суму - 2.250 грн. 63 коп.
В задоволені іншої частини позову суд відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачу на праві приватної власності належать дві земельні ділянки, розташовані на території Долинської сільської ради Саратського району Одеської області загальною площею 1, 599 га. (а. с 8).
Межі земельних ділянок позивача встановлені в натурі на підставі акту про перенесення в натурі на місцевості меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 07 червня 2004 року (а. с. 9-10).
Згідно з заявою позивача (а. с. 17), ОСОБА_1 звернувся до відповідача не займати земельну ділянку останнього до узгодження умов договору, що є законним правом позивача, як власника земельної ділянки № 216р площею 0, 346 га-рілля.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що згідно з довідками Саратського районного відділу земельних ресурсів Одеської області про вартість земельних ділянок позивача (а. с. 67), умов договору (а. с. 13-15), з урахуванням всіх витрат, з відповідача слід стягнути на користь позивача 680 грн.23 коп. в рахунок відшкодування орендної плати.
Крім того, судова колегія вважає, що районний суд дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивач необхідно стягнути саме 1.000 грн. за заподіяну моральну шкоду, оскільки при вирішенні зазначеного питання суд першої інстанції правильно керувався ст. 1167 ЦК України, роз'ясненнями даними у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року ( з наступними змінами ) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди."
Також, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в задоволені інших позовних вимог у урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, висновки районного суду співпадають з вимогами ст. З ЦК України про те, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
На підставі усього викладеного вище, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
ухвала:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2007 року -залишити без змін
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді