АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2 007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Короткова В.Д.
суддів Комаровської Н.В., Гончаренко В.М.
при секретарі Таратіної О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2007 року, -
встановила:
В липні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом доОСОБА_2, посилаючись на те, що він, як суб'єкт підприємницької діяльності, уклав з відповідачкою трудовий договір, згідно якого відповідачка працювала продавцем роздрібної торгівлі в контейнері на території ТОВ „Промтоварний ринок", розташованому за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, 7 км Овідіопольської дороги. Станом на 5 травня 2005 року у відповідачки виявлена нестача товару, який вона одержала під звіт, на загальну суму 23401, 70 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки.
Судом залучена до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3., якій, за ствердженнямОСОБА_2, нею був переданий товар.
Після уточнення позовних вимог позивач зменшив їх та просив стягнути зОСОБА_2 вартість товару по закупівельній ціні в сумі 19164, 75 грн.
Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала. Відповідачка ОСОБА_3. до суду не з'явилася, справа розглянута в її відсутності.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2007 року позов задоволено частково, на користь позивача зОСОБА_2 стягнуто 1136, 25 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права та задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Справа № 22ц-2133/07 Категорія 42
Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А. Доповідач Короткое В.Д.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що нестача товару заподіяна з вини відповідачки при виконанні нею трудових обов'язків, і вона несе обмежену матеріальну відповідальність в розмірі середнього місячного заробітку на підставі ст. 132 КЗпП України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду про обмежену матеріальну відповідальність відповідачки з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1, як суб'єктом підприємницької діяльності, та ОСОБА_2 1 лютого 2004 року укладений трудовий договір, згідно якому ОСОБА_2. була прийнята на роботу продавцем роздрібної торгівлі в контейнері на території ТОВ „Промтоварний ринок" (а.с. 29-30). В її обов'язки входила реалізація товарів народного споживання, які вона одержувала зі складу позивача.
Станом на 5 травня 2005 року у відповідачки виявлена нестача товару, який вона одержала під звіт, на загальну суму 23401, 70 грн.(а.с. 12-27, 39-40). Відповідачка не заперечувала проти нестачі, однак відмовилася погасити її, стверджуючи, що нестача стала з причини того, що вона з дозволу дружини ОСОБА_1 передала частину товару на суму 3585 доларів США ОСОБА_3., що підтверджується накладною від 20 травня 2004 року (а.с. 34-35).
Колегія суддів вважає, що відповідачка ОСОБА_2. повинна нести повну матеріальну відповідальність на підставі п.2 ч.1 ст. 134 КЗпП України, оскільки товар був отриманий нею під звіт на підставі разових документів, що підтверджується звітом про рух товару, який підписаний нею (а.с. 12-17), актом переобліку товару (а.с. 39-40), документами на отримання товару (а.с. 130-175), проти яких вона не заперечувала.
Накладна від 20 травня 2004 року підтверджує, що частина товару, яку відповідачка ОСОБА_2. отримала під звіт, була передана нею ОСОБА_3. (а.с. 34-35). Однак передача цього товару не може бути підставою для звільнення відповідачкиОСОБА_2 від матеріальної відповідальності, оскільки вона передала його за власною ініціативою без дозволу власника товару ОСОБА_1
Таким чином, позов ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення вартості товару в сумі 19164, 75 грн. підлягає задоволенню. В задоволенні позову до ОСОБА_3. слід відмовити.
Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Витрати, які понесені позивачем по сплаті судового збору в сумі 287, 46 грн.(191, 64 грн. при подачі позову + 95, 82 грн. при подачі апеляційної скарги - а.с. 2, 24, 111) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.(а.с. 111), а всього 317, 46 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 218, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, 4, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2007 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 19164, 75 грн. та судові витрати в сумі 317, 46 грн. а всього 19482 (дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 21 копійку.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Н.В.Комаровська