Справа № 2-692/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

15 липня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Сиротенко Г.  Г

при секретарі                              Лютій  О.  В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06.07.2011 року звернулася до суду з позовом до  Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

В  обґрунтування позову позивач посилається на те, що 19 серпня 1967 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2. 26.12.1992 року її чоловік уклав типовий договір купівлі-продажу житлового присадибного типу будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з представником колгоспу «Гейківський» Криворізького району Дніпропетровської області. Договір нотаріально посвідчений та право власності після укладання договору  було зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ». ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за час життя майно, 07 червня 2000 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все своє майно позивачу. Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через надання неналежного правовстановлюючого документу на нерухоме майно,  а саме: в договорі купівлі продажу дата посвідчення вказано невірно та мається підпис не покупця ОСОБА_2, а іншої особи, що ставить під сумнів його дійсність, а видати дублікат правовстановлюючого документу не можливо, у зв’язку з відсутністю первинних документів у справах Криворізької районної нотаріальної контори (втрачений). Оскільки договір-купівлі продажу житлового будинку був укладений у період коли вони з чоловіком знаходились у зареєстрованому шлюбі, тому придбане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, незважаючи на той факт, що житловий будинок придбаний її чоловіком особисто та право власності на будинок зареєстровано в державних органах реєстрації нерухомого майна лише за чоловіком. Частки у праві спільної сумісної власності є рівними і кожному з них належить по 1/2 частці житлового будинку. В зв’язку з відмовою нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка, вона позбавлена можливості прийняти спадщину. Дійсно у Типовому договорі купівлі-продажу дата його посвідчення вказана - 26.11.192, замість вірного 26.11.1992 рік, в графі підпис покупця – ОСОБА_2 вказаний підпис - прізвище «ОСОБА_2». Вважає, що при укладенні договору в графі «дата» була допущена механічна описка, вказавши в році укладення договору «192 рік» замість вірного 1992 рік, а в графі підпис покупця чоловік вказав своє прізвище в родовому відмінку, а не свій підпис, як він завжди це робив підписуючи інші документи, однак це не спростовує того факту, що чоловік придбав житловий будинок, оскільки право власності на нього було зареєстровано в КП «ДОР «Криворізьке БТІ» та підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.  

Тому просить визнати, що житловий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю, встановити, що ОСОБА_2 за час життя у праві спільної сумісної власності належало, а їй належить кожному окремо право власності на 1/2 частку зазначеного житлового будинку, визнати за нею право власності на 1/2 частку зазначеного житлового будинку з господарчими спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.   

Позивач та її представник за довіреністю ОСОБА_3 правом на участь в судому засіданні не скористалися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розгляд справи провести без участі позивача та представника,  позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 25).

Відповідач – Гейківська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи,  до суду не з’явилися, відповідно до листа вих. № 09/02.16-313 від 14.07.2011 року просили справу розглянути без участі їх представника, позовні вимоги визнали (а.с.26).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 19 серпня 1967 року було укладено шлюб між позивачем та ОСОБА_2, який зареєстрований Новолазаревським сільбюро РАЦС Казанківського району Миколаївської області,  що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.7) .

26.11.1992 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок присадибного типу з надвірними будівлями, розташований  за адресою: АДРЕСА_1, відповідно типового договору купівлі продажу від 26.11.1992 року. Договір нотаріально посвідчений державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі №1957(а.с.8).

Відповідно до ст.. 227 ЦК України в редакції 1963 року, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б одна із сторін є громадянином. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації в виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Після укладення договору право власності на житловий будинок 04.12.1992 року було зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ», про що зроблено запис №9928 стор. №228, книга №30, що підтверджується реєстраційним посвідченням (а.с.10).   

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, про що свідчить            свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11).

Після його смерті відповідно до ст.. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на належне йому за час життя майно.

Відповідно до ч.1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 здійснив розпорядження своїм майном на випадок його смерті, склавши 07 червня 2000 року заповіт, посвідчений секретарем Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за №33, згідно якого все своє майно заповідав дружині ОСОБА_1  Ці обставини підтверджуються копією заповіту та витягом зі Спадкового реєстру (а.с. 12, 24).   

Після смерті чоловіка з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач звернулась до Криворізької районної державної нотаріальної контори, крім неї інші спадкоємці з заявами про прийняття або відмову від спадщини у передбачений законом строк згідно ст.. 1270 ЦК України не зверталися, що вбачається з листа Криворізької районної державної нотаріальної контори №1432/01-16 від 13.07.2011 року (а.с.23).  

Постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори №333/02-31 від 05.03.2010 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 через надання неналежного правовстановлюючого документу на нерухоме майно, а саме: в договорі купівлі-продажу дата посвідчення вказана невірно та має місце підпис не покупця ОСОБА_2, а іншої особи, що ставить під сумнів його дійсність та неможливо видати дублікат правовстановлюючого документа за відсутності первинних документів у справах Криворізької районної державної нотаріальної контори (втрачений) (а.с.13).  

Згідно ст. 22 КпШС України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) «Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування, розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку”.

Згідно ст. 28 КпШС України „В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними”.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що  договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого  за адресою: АДРЕСА_1 був укладений в період, коли позивач та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі,  тому вказаний будинок є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки ні законом, ні договором купівлі-продажу будинку не визначені частки подружжя, суд вважає, що частки позивача та ОСОБА_2 є рівними, тобто частка кожного з подружжя ОСОБА_2   складає 1/2 частину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємця, при цьому відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини – його смерті, і не припинилися внаслідок його смерті.

В Типовому договорі купівлі-продажу житлового будинку присадибного типу з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеному 26.11.1992 року, як встановлено  нотаріусом, дата посвідчення вказана невірно 26.11.192 рік замість вірного 26.11.1992 року та мається підпис не покупця – ОСОБА_2, в графі «підпис покупця»  вказано прізвище «ОСОБА_2», що ставить під сумнів його дійсність, видати ж дублікат правовстановлюючого документу неможливо у в’язку з відсутністю первинних документів у справах Криворізької районної державної нотаріальної контори (втрачений). Як зазначала позивач, при укладенні договору в графі «дата» була допущена механічна описка, вказавши в році «192 рік» замість вірного 1992 рік, а в графі «Підпис покупця» її чоловік зазначив своє прізвище в родовому відмінку, а не свій підпис, як він завжди робив. Однак це не спростовує факту, що ОСОБА_2 придбав житловий будинок  оскільки право власності на нього було зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ», що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно та копіями технічної документації на спірний будинок (а.с.17, 14-16). Зазначені факти ніким не спростовуються.  

Той факт, що в договорі купівлі-продажу житлового будинку маються вищевикладені описки, а первинні правовстановлюючі документи у справах нотаріальної контори відсутні (втрачені),  унеможливлює прийняття позивачем  спадщини в загальному порядку шляхом видання нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, чим порушується право позивача як спадкоємця, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне задовольнити її вимоги в повному обсязі.

         Керуючись ст. ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 22, 28 КпШС України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати житловий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1  спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити, що ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя належало, а ОСОБА_1 належить,  кожному окремо, на праві приватної власності по 1/2 частці житлового будинку з господарчими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1,   право власності на 1/2 частку домоволодіння, а саме житлового будинку з господарчими спорудами,  яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку «А-1» загальною площею 55,6 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м, сараю «Б», літньої кухні «В», сараю «Г», погрібу «Д», вбиральні «Е», сараю – тимчасового «Ж», огорожі №1, воріт з хвірткою №2, водоколонки І, басейну ІІ, вимощення ІІІ.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення  протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Г. Г. Сиротенко