РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1818/11

 12.07.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим

у складі: головуючої судді    Андрєєвої О.М.,

               при секретарі          Мінічевій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1  до ПАТ КБ “Надра” в особі філії ПАТ КБ “Надра” Кримського республіканського Управління, 3 особа: приватний нотаріус Сімферопольського  міського нотаріального округу в АР Крим ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору  та договору застави, про виключення рухомого  майна з акту опису Державного реєстру обтяження рухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ “Надра” в особі філії ПАТ КБ “Надра” Кримського республіканського Управління, 3 особа: приватний нотаріус Сімферопольського  міського нотаріального округу в АР Крим ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору та договору застави, про виключення рухомого  майна з акту опису Державного реєстру обтяження рухомого майна.  

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач не мав права укладати кредитний  договір в іноземній валюті, оскільки грошовою одиницею України є гривня та зобов’язання мають бути виражені у національній валюті. Використання іноземної валюти в Україні дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії. Просить визнати недійсним кредитний договір  та договір застави.  Також позивач просив зобов’язати приватного нотаріуса Сімферопольського  міського нотаріального округу в АР Крим ОСОБА_2  виключити запис про накладення заборони відчуження рухомого майна з реєстру

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач ПАТ КБ “Надра” в особі філії ПАТ КБ “Надра” Кримського республіканського Управління  проти позову заперечував на підставах, викладених у заперечень.

Представник третьої особи – у судове засідання не з’явилась, повідомлена належно та в строк.  Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, суд вважає, що позов  задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

  Судом встановлено, що 19 квітня 2006  року між ВАТ  «Надра» Кримське Республіканське Управління, правонаступником якого є ПАТ КБ “Надра” в особі філії ПАТ КБ “Надра” Кримського республіканського Управління та ОСОБА_1  укладений кредитний договір за № 805/2006/840-ПК/11/58.  

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1  отримав кредит у розмірі 27 149 доларів США з оплатою процентної ставки 9,5 % річних (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 4.3.7. Кредитного договору, Позичальник зобов’язаний сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 3.4.2 , 3.4.3. Договору .

Згідно до п.1.2 Договору кредит надається позичальнику для придбання транспортного засобу марки   MAZDA, моделі  3SDN MT SPORT, 2006 року випуску.  

Пунктом 5.2. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення  Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п. 3.4.3. цього Договору, та суму щомісячної плати за управління кредитом, а також у випадку прострочення строку дострокового виконання зобов’язань позичальника щодо повернення Кредиту, сплаті всіх нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 4.2.3. цього Договору, Позичальник сплачує Банк пеню в розмірі 1% відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

В забезпечення виконання кредитного договору, між сторонами укладений договір застави, предметом якого є  автомобіль MAZDA 3 SDN MT SPORT, 2006  р.в. (а.с. 11).

 Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 04.02.2011 року була проведена зміна найменування ВАТ КБ «Надра» на ПАТ КБ «Надра».    

Одностороння відмова від узятих на себе зобов'язань не допускається, вони повинні виконуватися належним чином  і у встановлений законом термін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов'язання.

Правовідносини пов'язани з укладанням та виконанням кредитного договору недійсним встановлені як ЦК України (ст.ст. 1048-1052, 1054), так і Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, це:

-          досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

-          кредитний договір має укладатись обов'язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює ніяких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його нікчемністю;

-          сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі. Однією з істотних умов кредитного договору, яка має бути чітко виписана в договорі, та на яку суд повинен звертати увагу, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит.

Статтею 99 КУ встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається  на  всій території України,  однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

-          неторговельні операції з валютними цінностями;

-          операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

-          ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

-          залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

-          залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

-          інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Представником відповідача суду надані банківська ліцензія, видана банку ПАТ КБ «Надра», дозвіл № 21-3 виданий ПАТ КБ «Надра» та додаток до нього на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Таким чином, підстави для визнання кредитного договору відсутні.

Вимоги позивача  щодо  визнання недійсним договору застави, про виключення рухомого  майна з акту опису Державного реєстру обтяження рухомого майна  є похідними  від вимоги про визнання кредитного договору недійсним, тому  за відсутності підстав для задоволення  вимоги про визнання  кредитного договору недійсним  не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсним договору застави, про виключення рухомого  майна з акту опису Державного реєстру обтяження рухомого майна.

На підставі ст. 99 КУ, ст.ст. 192, 524, 525, 1048-1052, 1054 ЦК України, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1  до ПАТ КБ “Надра” в особі філії ПАТ КБ “Надра” Кримського республіканського Управління, 3 особа: приватний нотаріус Сімферопольського  міського нотаріального округу в АР Крим ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору та договору застави , про виключення рухомого  майна з акту опису Державного реєстру обтяження рухомого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Центральний  районний суд м. Сімферополя шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення  апеляційної  скарги.

          Суддя