ВИРОК

                                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                    Теребовлянський районний суд  Тернопільської  області

   06.02.2008 року

в складі головуючого суду Макарика В.Я.

при секретарі Пасько Л.Р.

з участю прокурора  Левченко С.О.

та адвокатів ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.  Теребовлі

кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванівна Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України,  з освітою  середньою-спеціальною, не працюючого, неодруженого,  зареєстрованого в с. Буданів Теребовлянського району Тернопільської області, проживає АДРЕСА_1, не судимого, за ст. ст.

187 ч.4, 289 ч.2, 189 ч.2 КК України.

                                                            ВСТАНОВИВ:

     17.10.2001 року  ОСОБА_3,  за попередньою змовою з іншою особою яка ухилилася від суду і знаходиться в розшуку та невстановленою слідством особою, згідно злочинного плану та розподілених  ролей,  викликав з квартири за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4, що в АДРЕСА_2, після чого на автомобілі іноземного виробництва під керуванням  невстановленої слідством особи  доставили його в приміщення ВАТ “Кераміка”, що на провулку Цегельний в м. Тернополі. Там, невстановлена слідством особа, згідно злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншою особою почав наносити ОСОБА_4 удари в різні частини тіла, спричинивши фізичну біль та погрожуючи застосуванням фізичного насильства щодо нього та близьких родичів, пред'явив  разом з ОСОБА_3 незаконну вимогу про передачу їм  1500 доларів США.

      Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.10.2001 року, не отримавши відразу згоди ОСОБА_4 про передачу  1500 доларів США,  ОСОБА_3 за попередньою змовою з двома іншими особами, згідно злочинного плану,  пред'явили ОСОБА_4 незаконну вимогу про  передачу їм належного йому автомобіля ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1.  Потерпілий ОСОБА_4  сприйняв  висловлені ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою погрози як реальні та побоюючись реалізації  їхніх  погроз щодо застосування в майбутньому до нього та близьких родичів фізичного насильства, примусово дав згоду на передачу їм свого автомобіля. Після того, ОСОБА_3 на автомобілі “таксі” доставив ОСОБА_4 за  місцем проживання останнього. На вимогу ОСОБА_3 ОСОБА_4 передав йому свій цивільний паспорт та свідоцтво про реєстрацію свого автомобіля.

З метою успішного доведення свого злочинного наміру до кінця,  за попередньою змовою з ОСОБА_3 та  невстановленою слідством особою,  інша особа яка знаходиться в розшуку залишився ночувати в квартирі за місцем тимчасового  проживання ОСОБА_4 та стерегти останнього щоб той не втік і не повідомив в правоохоронні органи про їхню злочинну діяльність.

Наступного дня, 18.10.2001 року  ОСОБА_3 за попередньою змовою з іншою особою прибув разом з невстановленою слідством особою на автомобілі іноземного виробництва в с. Гайворонка Теребовлянського району, де ОСОБА_4 зберігав  свій  автомобіль та незаконно заволоділи ним. Після того, ОСОБА_3 наказав ОСОБА_4 надати нотаріально засвідчене доручення  на керування та розпорядження транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1.  Повернувшись в м. Тернопіль, ОСОБА_4 побоюючись реалізації погроз  ОСОБА_3 та  невстановленої слідством особи  примусово дав таке доручення.   Таким чином, ОСОБА_3, інша особа та невстановлена слідством особа незаконно заволоділи належним  ОСОБА_4  транспортним  засобом  ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1. вартістю 3035 грн. 44 коп.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочинів передбачених  ч.2 ст.189, ч.2 ст. 289 , ч.4 ст.187  КК України  не  визнав, по суті пред'явленого обвинувачення  показання давати відмовився згідно ст. 63 Конституції України як на досудовому слідстві  так і під час судового слідства при допиті потерпілих  та свідків, однак в кінці судового слідства дав покази в яких повністю заперечив свою причетність до вміненого йому звинувачення та пояснив, що всі потерпілі  його обмовили під тиском працівників міліції.

    Хоча підсудний ОСОБА_3 вину свою в скоєних злочинах не визнав його вина  за ст. 289 ч.2 189 ч.2 КК України повністю доведена показами потерпілого, свідків та іншими доказами  що є в матеріалах справи.

   Так вина підсудних ОСОБА_3 та  інших осіб у вчиненні вимагання грошей в гр. ОСОБА_4 та незаконного заволодіння його транспортним засобом  по справі повністю доведена наступними доказами:

   З  показів потерпілого ОСОБА_4, вбачається, що в жовтні  2001 року він проживав разом з своєю дружиною та дочкою в АДРЕСА_2, де вони наймали квартиру. Того ж місяця , точної дати не пригадує, у вечірній час до нього за місцем проживання прийшов  його знайомий ОСОБА_3. З ОСОБА_3 він ніяких справ не мав. Його дружина в той час знаходилася  вдома. ОСОБА_3 повідомив, що він  зайшов в гості, щоб подивитися як він живе. Візит ОСОБА_3 його трохи здивував. Він запросив ОСОБА_3 в кімнату. ОСОБА_3 розповів, що в м. Тернополі він проїздом,  і що йому потрібно заночувати десь.  Вони з дружинорю дозволили заночувати ОСОБА_3 в них вдома. Наступного дня зранку ОСОБА_3 кудись пішов, куди саме невідомо.

    Приблизно через  3-4 дні після цього випадку, точної дати не пригадує, в той час, коли він прийшов додому ввечері,  то в квартирі він побачив ОСОБА_3,  свою дружину та її маму ОСОБА_5.  ОСОБА_3 йому сказав, що потрібно переговорити. Він запропонував ОСОБА_3 говорити з ним у квартирі. Однак, ОСОБА_3 не погодився і запропонував провести його по вулиці, і по дорозі переговорити.  Він погодився і вони разом вийшли з квартири та пішли по вулиці Шота Руставелі. По дорозі ОСОБА_3 розпитував його про буденні справи. Коли вони вийшли до вулиці Збаразької і почали рухатися в сторону вул. Текстильна, то ОСОБА_3 зателефонував кудись з мобільного телефону. При цьому він чув, як ОСОБА_3 сказав: ”ОСОБА_6, підїдь та забери мене”. В той час ОСОБА_3 запитав в нього де вони знаходяться. ОСОБА_4 сказав про їхнє місце знаходження і про це повідомив ОСОБА_3 по телефону невідомому по імені ОСОБА_6. Після того, вони  продовжили  йти по вулиці. В той час ОСОБА_3 знову передзвонив до хлопця по імені ОСОБА_6 і перепитав чи він вже виїхав. Підійшовши до мосту, вони призупинилися і почали очікувати автомобіль, який мав приїхати за ОСОБА_3. Приблизно через 3-5 хв. до них під'їхав автомобіль іноземного виробництва, марки не знає. Державного номерного знаку не запам'ятав.    ОСОБА_3 підійшов до автомобіля, привітався з водієм та сказав йому , щоб він присів  в автомобіль, так як ОСОБА_6 хоче з ним про щось поговорити. Він присів на заднє сидіння. ОСОБА_3 присів поруч з ним. Після того, ОСОБА_6 розвернув свій автомобіль  і вони поїхали в сторону  вул. Текстильна - Збаразька. На його запитання, куди вони їдуть, ОСОБА_3 відповів, що недалеко, так як потрібно переговорити. Вони приїхали до приміщення, яке розташоване на території цегельного заводу в м. Тернополі. Там, всі вийшли з автомобіля, і  підійшли до вказаного приміщення. Зайшовши в середину, де пройшовши по коридору, вони повернули в кімнату ліворуч, а потім знову в коридорчик, після того зайшли в якусь кімнату, двері якої ОСОБА_3 відчинив ключем.  Як тільки вони зайшли в кімнату, то водій по імені ОСОБА_6 відразу наніс ОСОБА_4 з заду удар кулаком в голову, а після цього той же  мужчина йому удар ногою в область голови.  ОСОБА_4 впав на тапчан. ОСОБА_6 продовжував наносити йому удари ногою в область голови та грудей. В той час ОСОБА_6 та ОСОБА_3 почали ОСОБА_4 звинувачувати у крадіжці білого золота ОСОБА_7 з її будинку. Коли він сказав, що взагалі не знає ОСОБА_7, мужчина по імені ОСОБА_6 продовжував наносити йому удари в різні частини тіла.

ОСОБА_3  ударів йому не наносив, а тільки погрожував фізичною розправою. ОСОБА_3 сказав, що він повинен заплатити ОСОБА_6 гроші в сумі 1500 доларів США. ОСОБА_4 відповів,  що в нього немає такої великої суми грошей. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_3 постійно погрожували фізичною розправою над ним та членами сімї, вимагаючи віддати їм свій автомобіль. Побоюючись погроз зі сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_6, він погодився видати їм свій автомобіль, щоб тільки його залишили в спокої. Після того, вони всі вийшли на вулицю,  ОСОБА_6 сів у свій автомобіль і кудись поїхав. ОСОБА_3 викликав по телефону таксі. Через деякий час до вказаного приміщення приїхав автомобіль таксі, марки та номера не пам'ятає, яким вони доїхали до масиву “Сонячний”. По дорозі ОСОБА_3 ОСОБА_4 сказав, що він переночує в нього,  оскільки він (ОСОБА_4) може втекти, а завтра вони поїдуть переоформляти автомобіль. ОСОБА_4 сказав, що нікуди втікати не буде, і що залишить в заставу свої документи, і просився ночувати вдома, щоб не переживала його дружина. ОСОБА_3 погодився.

В таксі вони під'їхали до нього додому, де він на вимогу ОСОБА_3 виніс свій паспорт та технічний паспорт на автомобіль.  Коли він зайшов в квартиру, то дружина побачила на його обличчі рани, вона запитала, що трапилось. Він відповів їй, що пізніше все розповість. Він виніс ОСОБА_3 документи. Відразу за ним вибігла його дружина, яка запитала в ОСОБА_3, що трапилось, на що ОСОБА_3 сказав йому, щоб він закрив рот своїй дружині. Він попросив дружину, щоб вона йшла додому, так як боявся, щоб ОСОБА_3 її не побив.  В той час, ОСОБА_3 сказав йому, щоб він сідав в автомобіль і вони поїдуть до колеги ОСОБА_3  якого звати ОСОБА_8, який переночує в його квартирі для того, щоб він не втік.

   Вони приїхали на автомобілі таксі до вул. 15 Квітня в м. Тернополі.  Приїхавши до одного із будинків, ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і зайшов в один із під'їздів. Через декілька хвилин вийшов з вказаного під'їзду інший мужчина, який сів автомобіль таксі  і  ОСОБА_3 йому сказав тому мужчині, щоб він  ночував в нього, тобто в ОСОБА_4 вдома, для того, щоб ОСОБА_4 не втік. Того мужчину звали ОСОБА_8.

Приїхавши до будинку в якому ОСОБА_4 наймав квартиру, ОСОБА_8  розрахувався з таксистом і вони зайшли до нього в квартиру. Він повідомив свою дружину про те, що ОСОБА_8 повинен в нас переночувати для того, щоб він не втік і наступного дня він повинен переоформити свій автомобіль на ОСОБА_3. Дружині він все не розповідав так як побоювався ОСОБА_8.

   Наступного дня, приблизно о 8 год. 30 хв. Він разом з ОСОБА_8 вийшли з квартири. На вулиці їх чекав автомобіль за кермом якого був той самий ОСОБА_6, який напередодні його віз до приміщення цегельного заводу і ОСОБА_3. ОСОБА_3 сказав йому, щоб він сідав у автомобіль, а ОСОБА_8 сказав, щоб той йшов відпочивати, домовившись  про зустріч.

На вказаному автомобілі, вони поїхали в с. Гайворонка Теребовлянського району де ОСОБА_4 зберігав свій автомобіль ВАЗ 2101 у своїх родичів. Приїхавши у вказане село, ОСОБА_3 та ОСОБА_6  взяли на буксир його автомобіль і дотранспортували до м. Тернополя., а саме до  повороту Тернопіль-Бережани. На повороті , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 сказали йому вийти з автомобіля, а самі кудись поїхали, сказавши йому чекати їх.

Приблизно через 10-15 хв. вони повернулися, але без його автомобіля. Сівши у автомобіль, вони всі поїхали до видавництва “Збруч”, де ОСОБА_3 разом з ним вийшли з автомобіля та пішли в центр міста Тернополя. Перед цим ОСОБА_6 дав гроші ОСОБА_3, і сам кудись поїхав. Вони прийшли до одного із нотаріусів в центрі м. Тернополя.  Перед тим, як зайти в кабінет нотаріуса, ОСОБА_3 йому пригрозив,  щоб він не здумав “викинути якийсь номер”. Зайшовши в кабінет нотаріуса, в ході розмови вона запитала в нього яке доручення він хоче дати, тобто чи з правом продажу. Він заперечив, сказавши до ОСОБА_3, що вони так не домовлялися.   ОСОБА_3 запропонував вийти на вулицю, де сказав, щоб він не перечив, оскільки буде мати проблеми. Знову зайшли в кабінет нотаріуса, де він виготовив доручення на імя ОСОБА_3.  Після того, ОСОБА_3 знову  викликав таксі, та підвіз його додому. ОСОБА_3 повернув йому його паспорт та сказав шукати гроші в сумі 1500 доларів США. При цьому ОСОБА_3 сказав йому, щоб він не здумав щось “викинути”.

Приблизно через два-три тижні до нього додому прийшов ОСОБА_8, який раніше ночував в нього вдома і сказав йому, що з ним хоче зустрітися ОСОБА_3 в барі “Гермес” на 10 год. Від дружини йому стало відомо, що прізвище ОСОБА_8 - ОСОБА_8. Про це його дружині розповіла її сестра ОСОБА_9, яка разом їз ОСОБА_8 навчалася в одній школі.

При зустрічі в барі “Гермес” в м. Тернополі, ОСОБА_3 нагадав йому (ОСОБА_4) про те, що він повинен дати йому гроші в сумі 1500 доларів США. ОСОБА_4  сказав, що в нього не має такої великої суми грошей. Але ОСОБА_3 сказав, що це його проблеми і дав йому строк один місяць, на протязі якого він повинен передати йому гроші. При цьому ОСОБА_3 йому погрожував фізичною розправою. Після цього вони розійшлися.

   Вже після Нового Року він знову зустрічав ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які йому нагадували про те, що він має дати їм гроші в сумі  1500 доларів США.  08.01.2003 року до нього додому в м. Теребовлі приїхав ОСОБА_3. Його привіз ОСОБА_6 на своєму автомобілі ВАЗ 2106. ОСОБА_6 викликав його з будинку. ОСОБА_4 сів в автомобіль, яким приїхав ОСОБА_3 та ОСОБА_6. ОСОБА_3 в той час відразу сказав, що його, тобто ОСОБА_4, потрібно знову бити, так як він багато говорить. ОСОБА_3 сказав що потрібно поїхати в с. Плебанівку, так як там необхідно вирішити деякі питання. Він вимушено поїхав з ними в с. Плебанівку, боячись перечити ОСОБА_3. Приїхавши в с. Плебанівку, ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та розмовляв з  невідомим хлопцем, після чого, ОСОБА_3 повернувся в автомобіль і сказав, що десь загубився технічний паспорт на автомобіль, і що потрібно його поновити. ОСОБА_4 боявся перечити ОСОБА_3 і погодився поновити документи. Вони домовились, що наступного дня поїдуть в м. Чортків, щоб поновити документи.

Наступного дня вони поїхали в м. Чортків, де він виготовив документи на автомобіль, після чого поїхали в м. Теребовлю, і в нотаріуса він повторно дав доручення на ОСОБА_3 та ОСОБА_8.

   Покази  потерпілого ОСОБА_4  які він дав в судовому засіданні суд вважає правдивими , оскільки вони є послідовними і повністю співпадають з первинними його показами даними на досудовому слідстві так і з показами свідків ОСОБА_10,ОСОБА_5, ОСОБА_9.

Так з показів  свідка ОСОБА_10,  вбачається , що в жовтні 2001 року до них додому в АДРЕСА_2, де вони тимчасово проживали з чоловіком ОСОБА_4, прийшов візуально знайомий ОСОБА_3. З ОСОБА_3 вона та її чоловік жодних відносин не підтримували. ОСОБА_3 сказав, що він проїздом та не має де переночувати, і попросився побути до ранку в них. Про що вони в той час говорили, вона не пам'ятає.

   В другій половині жовтня 2002 року, в той час, коли вона прийшла додому, то побачила свою маму та ОСОБА_3, які очікували біля будинку. Чоловіка в той час ще не було. Коли її чоловік повернувся додому, то ОСОБА_3 попросив його, щоб він провів його. В квартирі ОСОБА_3 ні про що не говорив. З квартири ОСОБА_4 вийшов разом з ОСОБА_3. Приблизно через дві години  її чоловік повернувся додому побитий.

Вона запитала в нього що трапилось, однак він нічого не розповідав, а тільки сказав, щоб вона дала йому свій паспорт та технічний паспорт на автомобіль. На вулиці вже було темно. Взявши документи ОСОБА_4 вийшов з квартири, а вона була дуже сильно налякана і побігла за ним. Вибігши на вулицю, вона побачила автомобіль таксі біля якого стояв ОСОБА_3. Вона почала кричати, що ОСОБА_4 нікуди не поїде. ОСОБА_3 сказав їй, щоб вона закрила рот. ОСОБА_3 сказав її чоловікові, щоб він її заспокоїв. ОСОБА_4 в той час попросив її, щоб вона йшла додому. В той час, ОСОБА_4 сів в автомобіль таксі і разом з ОСОБА_3 кудись поїхали. Приблизно через годину повернувся її чоловік разом з  якимось хлопцем. ОСОБА_4 сказав їй, що цей хлопець переночує в них. Вона зрозуміла, що відбувається щось недобре і що її чоловік не може їй нічого пояснити, тому вона нічого не розпитувала в нього. Зранку до них приїхала її мама ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_9. Вони ще застали того хлопця у квартирі. Її мама запитала в неї, що тут робить цей хлопець. Однак, вона  відповіла своїй мамі, щоб не задавала ніяких запитань. Сестра та мама побачили теж що ОСОБА_4 побитий.

Приблизно о 9 годині вона разом з мамою та сестрою поїхали у лікарню, куди поклали на лікування її дочку, в якої була зламана нога.  Її чоловік разом з хлопцем залишилися в квартирі.

Від своєї сестри їй стало відомо про те, що хлопець, який ночував в них в квартирі являється ОСОБА_8, з яким її сестра вчилася разом в одній школі. Ввечері  вона повернулася додому і  запитала в чоловіка що трапилось, на що  він відповів їй, що  ОСОБА_3 разом з невідомим хлопцем побили його та вимагали, щоб він дав їм гроші а також якісь викрадені  речі. Він розповів їй, що вказані особи погрожували фізичною розправою над його сім'єю, а тому він і погодився віддати їм свій автомобіль ВАЗ 2101, який знаходився в с. Гайворонка. Заявляти в правоохоронні органи її чоловік боявся, оскільки сам в той час переховувався від працівників міліції, і боявся розправи зі сторони ОСОБА_3.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Свідок  ОСОБА_5, вказала,що повністю підтверджує покази які давала на досудовому слідстві та  пояснила, що  приблизно 17 жовтня 2001 року вона приїхала в м. Тернопіль до своєї дочки та зятя оскільки  їхня дочка, тобто її внучка  зламала ногу. Приблизно після обідній час вона разом з  молодшою своєю дочкою ОСОБА_9 та внучкою ОСОБА_11 прийшли до будинку в якому проживали її дочка та зять. Однак, вдома нікого не було, а тому їм прийшлось чекати біля під'їзду. В той час до них підійшов візуально знайомий хлопець по імені ОСОБА_3 з м. Теребовлі. На вигляд вони його знали, оскільки він проживає в одному будинку з ними. Він запитав в них де є ОСОБА_4 і довідавшись, що вони чекають теж ОСОБА_4, він залишився разом з ними біля під'їзду. В той час, ОСОБА_3 нічого до них не говорив. Коли прийшла її дочка ОСОБА_10, то вони всі разом з ОСОБА_3 зайшли в квартиру. Через декілька хвилин прийшов зять ОСОБА_4. Поївши  ОСОБА_4 разом  з ОСОБА_3 вийшли з квартири переговорити. Вона разом з дочкою ОСОБА_9 поїхали додому в м. Теребовлю і більше зятя в той день не бачила. Наступного дня, з ранку вона знову приїхала в м. Тернопіль до своєї дочки. В квартирі дочки, вона  побачила зятя та ще якогось невідомого їй хлопця. ОСОБА_4 сказав їй, що з ними в лікарню не піде, так як хворий. Вона  запитала в ОСОБА_4 що трапилось, але дочка ОСОБА_10 сказала їй, щоб вона помовчала. Після того, вона разом з двома дочками та внучкою  поїхали у лікарню. Вона побачила, що в ОСОБА_4 перебитий ніс та синці на обличчі. Пізніше вона запитала у дочки, що трапилось. ОСОБА_10 їй відповіла, що ОСОБА_4 день перед цим поїхав разом з ОСОБА_3 і повернувся весь побитий, сказавши, що вимушений переписати свій автомобіль на ОСОБА_3. Дочка ОСОБА_10  їй  повідомила, що ОСОБА_4 кудись вивозили ОСОБА_3 та ще якийсь хлопець, де побили і  заставили переоформити на ОСОБА_3 автомобіль. Чому ОСОБА_3 так робив їй невідомо. Автомобіля зятя вона більше не бачила.

Крім того, її молодша дочка ОСОБА_9, побачивши хлопця,  який ночував в квартирі зятя та дочки ОСОБА_10,  сказала, що знає його, так як він вчився разом з нею в школі і що його прізвище ОСОБА_8. 

    Свідок ОСОБА_9 , вказала,що повністю підтверджує покази які давла на досудовому слідстві та  пояснила,  що в 2001 році її сестра ОСОБА_4 ОСОБА_10 разом з чоловіком  ОСОБА_4 та дітьми проживали в АДРЕСА_2 в квартирі, яку наймали. До них в гості вона  часто приїжджала разом з своєю мамою. Так, 18.10.2001 року з ранку, точної години не пам'ятає, вона приїхала  разом з мамою до сестри в м. Тернопіль, так як в сестри була хвора дитина, і потрібно було  їй допомогти. Зайшовши до неї в квартиру, що по АДРЕСА_2, вона побачила там  знайомого на прізвище ОСОБА_8, який раніше навчався в одній школі разом з нею в м. Теребовлі, тільки в старших класах. ОСОБА_8 сидів на м'якому кріслі  в кімнаті. Вона привіталася з ним, але в розмову з ним не вступала. Чому саме знаходився ОСОБА_8  в квартирі, в якій проживала її сестра разом з ОСОБА_4, їй в той час було невідомо. Ніяких стосунків в її сестри з ОСОБА_8 не було. Чи був ОСОБА_8 знайомий з ОСОБА_4  їй невідомо. ОСОБА_4 в той час знаходився на кухні.  Він був чимось наляканий, і знаходився у збудженому стані . В ОСОБА_4 був розбитий ніс та подряпини на обличчі, а крім того  його боліла  нога, так як  він налягав на одну ногу  і нерівно ходив. Вона його нічого не запитувала, і він їй нічого не розповідав.

Зрозумівши, що щось трапилося вона запитала сестру ОСОБА_10, чому ОСОБА_4 побитий, і чому ОСОБА_8  знаходиться в їхній квартирі.  Однак, вона  їй відповіла, що в даний час їй не потрібно це знати. Її сестра  в той час була теж чимось налякана.  Після того, вона разом з мамою, сестрою та племінницею ОСОБА_11 поїхали в лікарню, так як в племінниці була зламана нога. А ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 залишилися в квартирі. Пізніше їй стало відомо від сестри про те, що ОСОБА_4 побили   І в той час ОСОБА_8 знаходився в квартирі сестри та  ОСОБА_4, так як сторожував останнього, щоб він не втік. Більше сестра їй нічого не розповідала, так як вона боялася про це говорити. Про те, що вищевказані особи заволоділи автомобілем марки ВАЗ 2101 ОСОБА_4, їй  не було відомо, і  ні сестра,  ні ОСОБА_4 їй про це не розповідали. При  яких обставинах  вони спричинили  ОСОБА_4 тілесні ушкодження  та  заволоділи автомобілем  теж їй невідомо. Після того, як племінниці наложили в лікарні гіпс на ногу, то вона залишилася з нею в лікарні, а сестра разом з мамою поїхали додому.  Як відбувалися події дальше їй невідомо.  З травня 2002 року її сестра проживає з ними в м. Теребовля  по вказаній вище адресі.  ОСОБА_3 знає як жителя м. Теребовля,  оскільки він проживає  в будинку по АДРЕСА_1, де  в даний момент вона проживає в свого вітчима.

   З показів свідка  ОСОБА_12, вбачається, що він проживає  в м. Ужгороді  з  31.01.2003 року. До цього часу він проживав в  АДРЕСА_3.  Він знайомий з гр. ОСОБА_3   приблизно два роки, оскільки разом тренувалися в спортивному залі “Ринг”, що по вул. 15 Квітня в м. Тернополі. З ним відносин ніяких не підтримував, а тільки були знайомими по тренуванню.

Приблизно  в жовтні 2001 року, точної дати не пригадує, до нього додому в с. Підгороднє зателефонував ОСОБА_3 та попросив, щоб поставити на подвір'я автомобіль, пояснивши, що він поламався. Які саме неполадки були в автомобілі йому невідомо. Він погодився  і дозволив йому залишити автомобіль на своєму подвір'ї в с. Підгороднє. Коли ОСОБА_3 ставив автомобіль в нього на подвір'ї, то його в той час не було вдома. Однак, пізніше він прийшов додому, то побачив в себе на подвір'ї  автомобіль ВАЗ 2101 бежевого кольору , номера не пам'ятає. Вказаний автомобіль знаходився в нього на подвір'ї приблизно півтора місяця, після чого ОСОБА_3 його забрав. Перед цим, його зустрів ОСОБА_3 в спортивному залі “Ринг”, і сказав, що забере свій автомобіль. Після того, звідти вони поїхали на автомобілі “таксі” до нього додому, і ОСОБА_3 забрав автомобіль ВАЗ 2101. Звідки взявся в ОСОБА_3 вказаний автомобіль йому не відомо  і  він в нього не розпитував. Але раніше він в нього не бачив даного автомобіля.  Автомобіль  ОСОБА_3 забирав сам,  нікого з ним не було.  Пізніше він декілька разів бачив ОСОБА_3  за кермом вказаного автомобіля  в м. Тернополі. 

З показів свідка ОСОБА_13,  даних на досудовому слідстві вбачається, що приблизно у вересні 2001 року, чоловік її внучки ОСОБА_4 поставив в неї на подвір'ї свій автомобіль ВАЗ 2101, оскільки він поламався. Приблизно через місяць з тих пір, тобто в жовтні 2001 року, точної дати не пригадує, до неї приїхав ОСОБА_4  разом з двома невідомими хлопцями і забрав свій автомобіль. Вони приїхали на автомобілі іноземного виробництва. ОСОБА_4 сказав, що хлопці являються його знайомими. Вони за допомогою троса потягнули належний ОСОБА_4 автомобіль на виїзд з села. Більше тих хлопців вона не бачила.  

                                                                      т.1 а.с. 250

          Протоколом очної ставки     -   між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , стверджується, що потерпілий ОСОБА_4 підтримав свої показання та ствердив, що  ОСОБА_3 вимагав в нього гроші в сумі 1500 доларів США та незаконно заволодів його автомобілем марки ВАЗ 2101.

                                                                       т.1  а.с.175-177

 З протоколу відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_4, вбачається , що даною слідчою дією було перевірено показання останнього. Під час відтворення обстановки потерпілий ОСОБА_4 підтвердив свої показання  та відтворив обстановку вчиненого відносно нього злочину.                                                                                                                 т.1 а.с. 162-165

    З протоколу виявлення  та вилучення вбачається, що в ОСОБА_3 , вилучено належний  ОСОБА_4, автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 .   

 т.1 а.с.151.

  Органи досудового  слідства вмінили в обвинувачення  ОСОБА_3 , ст. 187 ч. 4 КК України  за те, що він разом з іншою особою яка знаходиться в розшуку вчинив розбійний напад на потерпілого  ОСОБА_14, однак в судовому засіданні  як і на  досудовому  слідстві не здобуто  доказів які б прямо чи опосередковано підтверджували вчинення даного злочину ОСОБА_3, оскільки органи досудового слідства побудували дане  звинувачення фактично на показах потерпілого ОСОБА_14, який звернувся з заявою в міліцію  про розбійний напад на нього  майже через 9 місяців ,  а також на  заключенні судово-медичної експертизи  що потерпілому  було спричинено  тілесні ушкодження.  Крім того  проведення слідчої дії по  впізнанню потерпілим ОСОБА_14, обвинуваченого ОСОБА_3, проведено з порушенням вимог КПК України і не може судом братись до уваги , а інших доказів які б прямо вказували на скоєння даного злочину тими чи іншими особами судом не здобуто, а тому  ОСОБА_3, за  статтею с. 187 ч.4 КК  України слід оправдати.

     Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності , суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3,  підпадають під ознаки ст. ст. 189 ч.2, 289.ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями, вимагав передачу чужого майна чи права на майно, з погрозою насильства над потерпілим чи близькими родичами, за попередньою змовою групою осіб, та незаконно заволодів транспортним засобом  за попередньою змовою групи осіб, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_3,  суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу яка вчинила злочин, що  з часу вчинення злочину пройшов тривалий час і підсудний не вчинив нового злочину, що потерпілий ОСОБА_4, просить суд не застосовувати до підсудного міру покарання пов'язану з позбавленням волі, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована і він претензій до  підсудного не має, а тому суд вважає, що підсудний може виправитись без відбуття покарання і йому слід обрати міру покарання у вигляді  позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбуття покарання  з випробуванням з іспитовим строком на  2  роки.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

                                                      ЗАСУДИВ:

Визнати  винним   ОСОБА_3 за ст. 189 ч.2, 289 ч. 2 КК України  і призначити йому покарання за ст. 189 ч.2  КК України  на  3 роки позбавлення волі , за ст. 289 ч.2  КК України на  5 років позбавлення волі , без конфіскації майна - згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням обрати остаточну міру покарання на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна у відповідності до  ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання  з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

   Згідно ст. 76 КК України  покласти на  ОСОБА_3, обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, та повідомляти про зміну місця проживання.

 ОСОБА_3 за ст. 187 ч.4 КК України - оправдати.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу  ОСОБА_3,  змінити на підписку про не виїзд з постійного місця проживання, звільнивши з - під варти в залі судових засідань , а  відбуття покарання рахувати з часу проголошення  вироку.

      Речовий доказ  по справі автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 переданий на зберігання  потерпілому ОСОБА_4- залишити у його користуванні.

На вирок може бути подана апеляція  до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 діб через Теребовлянський  районний суд.

СУДДЯ: