Справа №22-ц-8 2008 р. Головуючий у 1-й інстанції Собина О.І.
Категорія -11 Суддя-доповідач Хвостик С.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 січня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі :
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі - представника Сумського КП «Міськводоканал» Трофименко В.В., ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міськводоканал»
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 4 жовтня 2007 року у справі за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 4 жовтня 2007 року в задоволенні позову КП «Міськводоканал» відмовлено за безпідставністю вимоги.
В апеляційній скарзі КП «Міськводоканал» просить це рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що судом безпідставно не враховані роз'яснення в листі Держбуду України від 4 липня 2001 року №9/1-434 щодо порядку розрахунку плати за послуги водопостачання з громадянами пільгових категорій, яким є ОСОБА_1, при наявності квартирних лічильників води, з урахуванням чого відповідачі допустили заборгованість по оплаті за надані їм послуги.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача про задоволення апеляційної скарги, пояснення відповідачів та їх представника про залишення рішення без зміни, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.46). Разом з ними в квартирі зареєстровані та проживають члени їх сім'ї - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.4).
ОСОБА_1 є ветераном військової служби і користується пільгами, передбаченими ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», у тому числі і 50-відсотковою знижкою плати за комунальні послуги в межах норм, передбачених законодавством.
ОСОБА_3 відповідно до ст.60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» і таких же законів на послідуючі роки належить до членів сім'ї пільговика як дружина, тому також користується такими ж пільгами.
У квартирі відповідачів установлені лічильники холодної та гарячої води, але за користування послугою щодо водопостачання і водовідведення станом до 1 серпня 2005 року ОСОБА_1 сплачував за такою схемою: з показань лічильників за місяць він відраховував подвійну норму споживання води, встановлену рішенням виконкому Сумської міської ради від 20 квітня 1999 року №172 (на себе і свою дружину - ОСОБА_3), за яку сплачував 50%, а за залишок спожитої води сплачував у повному обсязі.
З 1 серпня 2005 року відповідачі здійснювали оплату за послуги з водопостачання і водовідведення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, де в п.22 затверджених Правил передбачено, що у разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм споживання), визначених законодавством.
Враховуючи, що за таким же порядком відповідачі мали б здійснювати плату за користування послугами водопостачання та водовідведення і до 1 серпня 2005 року, з чим вони не погодились і у них утворилась заборгованість, тому 2 липня 2007 року КП «Міськводоканал» звернулось в суд з відповідним позовом, в якому після уточнення вимог, так як відповідачі частково погасили борг, просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість в сумі 110 грн. 61 коп. за період з 1 січня 2004 року по 1 серпня 2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на відсутність для цього підстав, зазначивши, що станом до 1 серпня 2005 року відповідачі сплачували за надані позивачем комунальні послуги відповідно до того порядку, який був установлений у п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497, що діяла на той час.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема, посилання суду на п.12 Правил надання послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497, у відповідності з чим відповідачі здійснювали оплату за надані позивачем комунальні послуги на час дії тієї постанови, суперечить встановленим обставинам по справі, так як плата справлялась не тільки за показаннями встановлених лічильників, а й з урахуванням норм водоспоживання, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 квітня 1999 року №172 для тих випадків, коли вимірювальні прилади відсутні.
Такий висновок місцевого суду також не відповідає і п.19 вказаних Правил, які діяли до 1 серпня 2005 року, де зазначено, що справляння плати за нормами при наявності засобів квартирного обліку не допускається, тобто визначена самим ОСОБА_1 процедура врахування пільги при оплаті за надані позивачем послуги за період, вказаний у позові, а саме: з 1 січня 2004 року по 1 серпня 2005 року, є невірною.
Оскільки порядок справляння плати за надані послуги з водопостачання і водовідведення з урахуванням реалізації пільг був визнаний у роз'ясненні, наданому Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України у листі на ім'я Сумського обласного управління житлово-комунального господарства від 4 липня 2001 року за №9/1-434 в межах компетенції комітету, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року №879, який не суперечить чинній на той час Постанові Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497, якою були затверджені Правила надання послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення, а навпаки, доповнює ті Правила, в частині реалізації пільг хоча той лист і не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України, тому відповідачі мали б платити за надані послуги у визначеному в листі порядку (а.с.21).
Згідно з указаним роз'ясненням, показання засобів обліку мали б розподілятись пропорційно кількості мешканців у квартирі відповідачів на той час, а пільга надавалась на двох осіб на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами.
Приймаючи до уваги, що сума боргу по оплаті за надані відповідачам комунальні послуги за період з 1 січня 2004 року по 1 серпня 2007 року становить 110 грн. 61 коп. (а.с.38-41), яку відповідачі, як споживачі тих послуг, зобов'язані сплачувати відповідно до ст.156 ЖК України, п.33 Правил надання послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497, в солідарному порядку, тому рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні вимог щодо цього підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення уточненого позову.
Заперечення відповідачів щодо вимог позову з посиланням на застосування позовної давності колегія суддів до уваги не приймає, так як відповідачі щомісяця сплачували послуги, виходячи із своїх розрахунків, що свідчить про часткове визнання ними свого боргу та обов'язку його погасити, отже, перебіг позовної давності у відповідності зі ст.264 ЦК України переривався вчиненням ними відповідних дій.
При подачі апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір в сумі 25 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 30 грн. (а.с.77, 78), отже, ухвалюючи нове рішення на його користь, відповідно до ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати по 13 грн. 88 коп. з кожного з них
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3, 4; 314 ч.2; 316 ЦПК України, ст.156 ЖК України, п.п.12, 19, 33 Правил надання послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497, ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 4 жовтня 2007 року по даній справі скасувати.
Позовні вимоги Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради заборгованість за водопостачання та водовідведення в сумі 110 (сто десять) грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 13 грн. 88 коп. з кожного з них на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -