Справа № 2-а-7585/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку скороченого провадження)
"29" липня 2011 р. о годині м. Джанкой
Суддя Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Старова Н. А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне Управління Пенсійнного Фонду України в АР Крим про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити відвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з 04.01.2011 року по 04.07.2011 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою. Свої вимоги мотивує наступним. Вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 цього закону Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але їй не в повному обсязі нараховується та виплачується щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року, внаслідок чого порушені її законні права. Просить визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 04.01.2011 року по 04.07.2011 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням сплачених сум за цей період.
Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 14.07.2011 року відкрито скорочене провадження по справі, відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову та необхідні документи.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач УПФУ в Джанкойському районі направив на адресу суду письмові заперечення проти позову, згідно яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що згідно ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду відносно оскарження рішення суб’єкта владних повноважень на підставі якого може бути заявлена вимога про стягнення грошових коштів, встановлений місячний строк. Частиною 2 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір, встановлений цією нормою, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується паспортом та посвідченням, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого вказаною нормою закону мінімального розміру пенсії за віком. Таку позицію висловив Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 18 березня 2009 року (Бюлетень законодавства і юридичної практики України № 7 за 2009 рік).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за спірний період виплачував щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача в частині застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач звернулася до суду із вимогою щодо оскарження бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії, конкретно визначене рішення відповідача позивачем не оскаржується.
Відповідач у запереченнях посилається на те, що діяв правомірно, посилаючись на ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не за рахунок коштів пенсійного фонду.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов’язань, встановлених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Доводи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії суд не приймає до уваги, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з наступного. Пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наступного змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Вказаний закон набрав чинності 19.06.2011 року, тому з цього часу підвищення до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». За таких підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги про нарахування і виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком слід задовольнити частково в межах періоду до набрання вказаним законом чинності, тобто до 18.06.2011 року включно.
Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-11, 71, 99, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» - задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим по ненарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 04.01.2011 року по 18.06.2011 року включно – протиправною.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 04.01.2011 року по 18.06.2011 року включно з урахуванням сплачених сум за цей період.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії скарги до апеляційної інстанції
СуддяН. А. Старова
- Номер: 2-а/2542/11
- Опис: про стягнення доплати до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-7585/11
- Суд: Добропільський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Старова Н.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.06.2011
- Дата етапу: 19.09.2011