Справа № 2-а-8315/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 08 липня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гамули Б.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області (далі – Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

                                                    в с т а н о в и в :

22 червня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому зазначає, що згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закону) він як інвалід ІІ групи І категорії має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Управлінням у 2011 році згадана допомога виплачувалася йому у розмірі 120 грн. На його вимогу провести виплату допомоги на оздоровлення у належному розмірі відповідач відмовив.

Просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, зобов’язати його здійснити нарахування та виплату йому вказану допомогу за 2011 рік, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, відповідно до положень ч. 4 ст. 48 Закону.

Відповідач подав письмове заперечення, де він зазначив, що позов не визнає. Свої заперечення обґрунтовує відсутністю у діях Управління порушень закону, оскільки щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачеві з урахуванням діючих на той час постанов КМУ, якими визначався розмір таких виплат. У 2011 році така допомога позивачці виплачена в розмірі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Просить у задоволенні позову відмовити.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судом установлено, стверджується відповідним посвідченням, що ОСОБА_1, належить до осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Відповідно до витягу із акту огляду МСЕК №011877, позивачу з 2 березня 1999 року довічно встановлена інвалідність ІІ групи, причиною якої визнано захворювання, пов`язане із наслідками Чорнобильської катастрофи.

Однією із форм соціального захисту постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи населення відповідно до ст.48 Закону є надання щорічної допомоги на оздоровлення, у тому числі інвалідам ІІ групи, яким є позивач, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Згідно довідки Управління позивачу у 2011 році виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 120 грн., керуючись при цьому постановою КМУ від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Положення ст. 48 Закону є чинним і підлягало застосуванню при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2011 році.

Посилання відповідача на правомірність застосування при визначенні розміру оспорюваної допомоги згаданою постановою КМУ є безпідставним з огляду на визнання рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року неконституційним положення п.п.11, п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, яким визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2011 рік, а не згадана постанова КМУ, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.

Позивач, отримавши згідно довідки Управління від 14 березня 2011 року №835 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в лютому місяці 2011 року, до суду за захистом порушеного права звернувся в межах, визначеного ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду.

За таких обставин суд вважає неправомірними дії Управління щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 21, 99, 105, 162, 183-2, 186 КАС України, ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат згідно ч.4 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи від наслідків Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та виплаченої суми.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

        Головуючий :                                                                  Б.  С.  Гамула