Справа №751/7305/24

Провадження №2/751/1698/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

суддяЛібстер А. С.

секретар судового засіданняРак Я. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 751/7305/24

за позовом доОСОБА_1 Чернігівської міської ради

ОСОБА_2

третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Костюк Юлія Володимирівна

провизначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

учасники справи та представники:

позивачка представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3

представник відповідача відповідачка третя особа ОСОБА_2 не з`явилась

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Пономаренко О. В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати поважним пропуск строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 увійшло право власності на 1/2 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 , на яку позивачка має намір отримати свідоцтво про право на спадщину. За життя ОСОБА_4 заповіт не склав, а отже спадкування повинно здійснюватися відповідно до закону в порядку черговості. Позивач звернулася до нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини, однак 04.07.2024 приватним нотаріусом Костюк Ю.В. було роз`яснено неможливість прийняття заяву у зв`язку з пропуском строку звернення. Позивачка є донькою померлого ОСОБА_4 , батьки розірвали шлюб у 1985 році. З того часу спілкування позивачки з батьком припинилося. Вона мала образу на батька, що він їх покинув та пішов із сім`ї, при цьому і батько не виявляв наполегливості у спілкування з донькою. Мати також не сприяла подальшому спілкуванню доньки з батьком. Таким чином зв`язок між ними був втрачений. Про смерть батька позивач не знала, жоден з близького оточення батька не повідомив їй про смерть, оскільки інших родичів, друзів чи знайомих, які б спілкувалися з батьком не має. Після смерті батька його цивільна дружина ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, було заведено спадкову справу №22/2023, у зв`язку з тим, що офіційний шлюб зареєстровано не було, нотаріус не оформила спадщину. ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, однак позов було повернуто. Після відмови нотаріуса вона почала розшукувати позивачку. Лише у липні 2024 року за місцем роботи позивачка дізналася, що її розшукували родичі у зв`язку зі смертю батька та у якого нотаріуса знаходиться спадкова справа. Просить врахувати, що з введенням в Україні воєнного стану, який дії до теперішнього часу, у позивачки виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини. Крім того, зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами. При цьому вважає, що за вказаних умов суспільний інтерес, який полягає в отриманні територіальною громадою у власність відумерлої спадщини, не переважає інтересу особи, який полягає у її праві на набуття у власність майна свого батька. Вважає, що причини пропуску строку прийняття спадщини є поважними та є підстави для надання додаткового строку для звернення до нотаріуса.

Позовна заява надійшла до суду 13.08.2024 року. Головуючий суддя своєю ухвалою від 09.09.2024 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначене на 23.10.2024. Підготовче провадження у справі закрито 23.10.2024 з призначенням розгляду справи по суті на 26.11.2024, яке було відкладене на 05.12.2024.

08.10.2024 від представника Чернігівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (а.с.29-32), відповідно до якого заявлені позовні вимоги не визнають, вважають їх безпідставними та такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства. Строк на прийняття спадщини сплив 09.02.2023 року. Звертають увагу на роз`яснення, які містяться у абз. 6 п. 24 ППВСУ від 30.05.2008 року №7, згідно з якими причини для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини мають бути поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Відповідно до висновку Верховного Суду України, якщо у спадкоємця перешкод для подання не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Наголошують, що Верховний Суд надаючи оцінку п. 3 постанови КМУ №164, яка закріплює продовження строку на прийняття спадщини не більше ніж на 4 місяці, вважає, що вона суперечить статтям 1270,1272 Цивільного кодексу Україна, а тому не підлягає застосуванню.

10.10.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява в порядку ч. 1 ст. 206 ЦПК України. Вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі. Зазначає, що 20.09.1987 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який був розірваний 08.11.2019 року. Після розлучення ОСОБА_2 продовжувала проживати разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , доглядала за чоловіком, оскільки останній перебував у безпорадному стані через ампутовані культи пальців обох рук та ніжні кінцівки обох ніг. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, його похованням займалася ОСОБА_2 . Вона була обізнана, що у померлого є донька, проте за весь час спільного проживання у шлюбу та після його розірвання її ніколи не бачила та з нею не спілкувалась. За весь час ОСОБА_4 не бажав згадувати про дочку та ніколи не розповідав про неї. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . 08.02.2023 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Костюк Ю.В. з відповідною заявою про прийняття спадщини, нотаріусом була заведена спадкова справа 22/2023, проте було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинний зв`язок або постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини понад 5 років. Оскільки відповідач не знала про долю доньки померлого та місця її проживання вона звернулась до суду з заявою в якій просила встановити факт проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 5 років з часу відкриття спадщини. Під час підготовчого провадження їй стало відомо, що з донькою померлого все гаразд та вона проживає у м. Чернігові. В зв`язку з чим звернулась до суду з заявою про залишення позову без розгляду та в подальшому будучи тяжко хворою почала пошук доньки ОСОБА_1 , щоб повідомити їй про смерть батька та те що вона є єдиною спадкоємицею. Враховуючи те, що позивачка дійсно не підтримувала тісних стосунків з батьком, вона не знала і не могла знати про його смерть. ОСОБА_2 вважає позов обґрунтованим та просить його задовольнити.

16.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої не погоджується з тим, що необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку на вступ у спадщину, у даному випадку не можна говорити про свідомість позивача, оскільки факт смерті батька було приховано від позивачки та вона не була обізнана зі своїм правом на вступ у спадщину. При цьому, у ЦК України(або інших нормативних актах) жодним чином не вказано, що потенційний спадкоємець має слідкувати за життям та здоров`ям спадкодавця. Отже, сама по собі обізнаність спадкоємця про факт смерті спадкодавця не визначена законом як умова виникнення його права на прийняття спадщини. У той самий час, незнання про смерть спадкодавця - це факт, який за своєю суттю вказує на неможливість подання заяви про прийняття спадщини до моменту, коли особа дізнається про смерть спадкодавця. Виходячи з цього факту, не вбачається говорити про дотримання вимог статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, якщо виявляється пряма нерівність серед спадкоємців, адже відповідач-2 була обізнана у смерті спадкодавця, що підтверджується її своєчасним зверненням до нотаріуса, а позивач про факт смерті батька не знала і можливості дізнатися про нього не мала від так, як сталі соціальні зв`язки, які давали змогу підтримувати обізнаність у стані здоров`я спадкодавця позивачем були розірвані, в тому числі через небажання спадкодавця спілкуватися з власною донькою. Крім цього, вважає що суспільний інтерес, який полягає в отриманні територіальною громадою у власність відумерлої спадщини, не переважає інтересу особи, який полягає у її праві на набуття у власність майна свого батька.

Позивачка та її представник адвокат Пономаренко О. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення. Повідомила суд, що вона дуже довго мешкала з ОСОБА_4 .. Після його смерті вона намагалась знайти ОСОБА_1 , яка є донькою померлого та повідомити їй про смерть батька, щоб остання прийняла спадщину, але тривалий час не могла її знайти і вона звернулась самостійно для прийняття спадщини до нотаріуса. Їй було відмовлено. В червні – липні 2024 вона знайшла ОСОБА_1 та повідомила про смерть батька. Між ОСОБА_4 та його донькою ОСОБА_1 були такі стосунки, що вони не спілкувались. Вважає, що спадщина має бути у позивачки, яка є єдиною донькою померлого.

Представник Чернігівської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа приватний нотаріус Костюк Ю. В. у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 51).

Дослідивши надані докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком є ОСОБА_4 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 9).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрита приватним нотаріусом Костюк Ю. В. за №70238374 (а.с. 11).

Відповідно до листа від 04.07.2024 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Костюк Ю. В. на усне звернення ОСОБА_1 щодо подачі заяви на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 роз`яснено, що строк для прийняття спадщини пропущений і їй необхідно звернутись до суду (а.с. 12).

Згідно з довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради №5575 від 25.07.2023, до складу зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 (частина) входить одна особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації 12.08.2022 (а.с. 13).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.02.2010 ОСОБА_4 належить 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 14).

Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Костюк Ю. В. на заяву ОСОБА_2 про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.07.2023 (а. с. 59).

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.01.2024 у справі №750/16079/23 позовну заяву ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу понад п`ять років з часу відкриття спадщини залишено без розгляду (а. с. 15-16).

Таким чином, позивачка є спадкоємцем майна померлого батька ОСОБА_4 .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Отже, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними,  непереборними,  істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, в тому числі, наприклад, і через юридичну необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини, то правові підстави для визнання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилається на необізнаність про смерть спадкодавця, та на збройну агресію та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Суд вважає, що позивачкою та її представником надано достатніх та переконливих письмових доказів, які узгоджуються з доводами відповідача ОСОБА_2 , яка мешкала разом померлим ОСОБА_4 , що свідчать про об`єктивну неможливість подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька, протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами.

Також, судом враховується принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

В даному конкретному випадку суд вважає, що у разі відмови позивачці у позові, матиме місце непропорційне втручання держави в право позивача як єдиного законного спадкоємця на спадкування майна після смерті її батька, оскільки не буде дотримано справедливої рівноваги, балансу між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та її інтересами, що призведе до незаконного позбавлення права на спадкове майно.

Суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, введення та продовження на території України воєнного стану, відносини, що склались між батьком та донькою, а саме: факт їх окремого проживання та відсутності спілкування на протязі тривалого часу, та вважає наявними підстави для надання позивачці ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька, враховуючи також, що вона є єдиним спадкоємцем майна покійного ОСОБА_4 за законом.

Таким чином, суд вважає поважними причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, тому відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України їй необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, - 

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) додатковий строк терміном три місяці,  з  дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 05.12.2024.

Суддя                                                                                            А. С. Лібстер