Справа № 2-1706/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          22 липня 2011 року                                                                         м. Євпаторія

Суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Дудник А.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приватбанк»звернувся до суду із заявою про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, шляхом накладання арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, заборонивши будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а також шляхом обмеження відповідачки у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань, для цього заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Криму видачу відповідачці паспорта/проїзного документа, а Адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідачки паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань.

Вказана заява підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

Так, згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проте зазначена заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки нічим не мотивована.

Обрані заявником види забезпечення позову, передбачені ст. 152 ЦПК України, нічим не обґрунтовані.

Так, суду не надано доказів, щодо наявності у відповідача майна та грошових коштів, які йому належить та на які просять накласти арешт.

Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.  

Крім того, в силу ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати її територію, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У відповідності до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

          Заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту –повернути заявнику без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Євпаторійського міського суду АР Крим апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя                                                                  А.С. Дудник