Справа № 2-4230/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 року                                                                                                м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді                     Ореховської К.Е.,

при секретарі                     Бовгирі О.П.,

за участю позивача            ОСОБА_1,

представника позивача      ОСОБА_2,

представника відповідача Мелянчука В.А.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії ПАТ КБ «Надра»Регіональне відділення (далі ПАТ КБ «Надра») про стягнення відсотків за банківським вкладом та збитків, суд –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Надра»про стягнення відсотків за банківським вкладом та збитків.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 08 квітня 2008 року між позивачем та ВАТ КБ «Надра»укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золото вклад для фізичних осіб»№824660. Відповідно до даного договору банк прийняв на вкладний рахунок банківський метал, а саме золото в зливках загальною масою 320 грам, що складає 10,29 тройських унцій. Процентна ставка за вкладом встановлена в розмірі 5% річних, що передбачено п. 2.4. Договору. Датою повернення вкладу, встановлено 08 квітня 2009 року (п. 2.3. Договору). Проте у визначений договором строк банк вкладу йому не повернув. Рішенням Рівненського міського суду від 16 березня 2011 року у справі №2-2492\11 з ПАТ КБ «Надра»на користь позивача стягнуто строковий банківський вклад в розмірі 320 грам банківського золота та судові витрати. Фактичне повернення вкладу відбулося лише 13 травня 2011 року шляхом виплати позивачу вартості металу в сумі 115077,42 грн. за курсом НБУ на день прийняття рішення судом. Позивач, зазначає, що розмір невиплачених йому відсотків за період з 08 квітня 2009 року по 12 травня 2011 року включно становить 33,53 грам. Крім того, вважає, що йому завдано збитків у зв’язку з поверненням вкладу за курсом НБУ на момент прийняття рішення судом, а не за курсом на момент повернення вкладу. Свої збитки оцінює в 7217,82 грн. Добровільно спір, відповідач відмовляється урегулювати, а тому ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення відсотків за банківським вкладом та збитків. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, з підстав, зазначених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції пояснив суду, що договором строкового банківського вкладу в банківських металах №824660 від 08.04.2008 року чітко визначено відсоткову ставку в розмірі 5% річних, а також дату повернення вкладу –08.04.2009 року, тобто строк за який нараховуються проценти. Порядок визначення розміру процентів встановлений у п.п. 4.2., 4.3. Договору. Вклад за Договором строкового  банківського вкладу (депозиту) в банківських металах №3824660 від 08.04.2008 року і по закінченню строку, в разі його неповернення був невиконаним грошовим зобов’язанням. Зважаючи на викладене, вважають, що правова підстава нарахування відсотків за період після закінчення строку дії договору банківського вкладу з 08 квітня 2009 року по 12 травня 2011 року є безпідставним, тому в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення відсотків слід відмовити. Щодо позовної вимоги про стягнення збитків, то вони вважають, що в даному випадку зобов’язання щодо сплати коштів виникло із рішення суду, а суд в свою чергу встановив належним чином гривневий еквівалент зобов’язання, яке існувало за договором банківського вкладу у золоті, тому посилання позивача на різницю  курсів НБУ на день винесення рішення суду та на дату фактичного виконання зобов’язання є безпідставним, оскільки в даному випадку підлягало виконанню зобов’язання  встановлене саме рішенням суду і у відповідному розмірі та на умовах. Також, зазначають, що рішення суду не містить обов’язку виконати зобов’язання у гривневому еквіваленті по курсу НБУ та дату його фактичного виконання, а вказує конкретну суму яка має бути стягнута з відповідача. Вважають, що вказана позовна вимога, щодо стягнення 7217,82 грн. збитків, не підпадає під саме поняття збитків та не є ними.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що  08 квітня 2008 року між позивачем та ВАТ КБ «Надра»укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золото вклад для фізичних осіб»№824660. Відповідно до даного договору банк прийняв на вкладний рахунок банківський метал, а саме золото в зливках загальною масою 320 грам, що складає 10,29 тройських унцій. Процентна ставка за вкладом встановлена в розмірі 5% річних, що передбачено п. 2.4. Договору. Датою повернення вкладу, встановлено 08 квітня 2009 року (п. 2.3. Договору). Проте у визначений договором строк банк вкладу позивачу не повернув. Рішенням Рівненського міського суду від 16 березня 2011 року у справі №2-2492\11 з ПАТ КБ «Надра»на користь позивача стягнуто строковий банківський вклад в розмірі 320 грам банківського золота та судові витрати. Фактичне повернення вкладу відбулося лише 13 травня 2011 року, шляхом виплати позивачу вартості металу в сумі 115077,42 грн. за курсом НБУ на день прийняття рішення судом.

Розмір невиплачених позивачу процентів за період з 08 квітня 2009 року по 12 травня 2011 року включно встановить 33,53 грам (320 гр. х 765 днів х 5%\100%\365 днів.).

23 травня 2011 року позивач звернувся до Відповідача з листом в якому просив виплатити належні йому відсотки за вкладом та відшкодувати збитки в сумі 7217,82 грн., однак виплат банк не провів. Відповідно до п. 4.2 Договору проценти на вклад нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору за період від дня, наступного за днем надходження Вкладу у Банк, до дня що передує його поверненню Вкладникові.

Згідно з п. 4.3. при розрахунку процентів приймається метод «фактфакт», який полягає у нарахуванні процентів за Вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування Вкладу на зберіганні в Банку і фактичної кількості днів у календарному році.

П. 4.4. Договору передбачено, що банк видає Вкладникові суму нарахованих процентів зливками банківського золота вагою не менше 20 грамів. Залишок від суми нарахованих відсотків, що не кратним 20 грамам Банк сплачує в гривнях за офіційним (обліковим) курсом банківських металів НБУ на дату сплати процентів.

Відповідно до ст.. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1061 ЦК України встановлено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Розмір процентів визначається у відсотках на суму вкладу за певний період.

Дана позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Розмір 33,53 грам банківського золота, згідно офіційного курсу Національного банку України від 20 червня 2011 року еквівалентно 12,2 третейських унцій і дорівнює 13118,45 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення збитків, то дану вимогу суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Рішенням Рівненського міського суду по цивільній справі №2-2492\11 стягнуто на його користь 115077,42 грн. Дане рішення виконано відповідачем, ПАТ КБ «Надра», повністю.

Виносячи рішення про стягнення з банку 115077,42 грн. виходив із позовних вимог ОСОБА_1 положень ст.. 524 ЦК України, зокрема, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні,  а також Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі»від 18 грудня 2009 року №14, яка вказує на те, що у разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в  іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Статтею 509 ЦК України надається визначення поняття «зобов’язання»- як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

В даному випадку зобов’язання щодо сплати коштів виникло із рішення суду, а  суд в свою чергу встановив належним чином гривневий еквівалент зобов’язання, яке існувало за договором банківського вкладу в золоті, тому посилання позивача на різницю курсів НБУ на день винесення рішення суду та на дату фактичного виконання зобов’язання є безпідставним, оскільки в даному випадку підлягало виконанню зобов’язання саме рішення суду і у відповідному розмірі та на умовах. Також слід зазначити, що рішення суду не містить обов’язку виконати зобов’язання  в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату його фактичного виконання, а вказує конкретну суму, яка має бути стягнута з відповідача.

Стаття 22 ЦК України визначає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було  порушене (упущена вигода).

Вказана позовна вимога, щодо стягнення 7217,82 грн. збитків, на думку суду не є збитком.

Відповідно до ст.. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 625,1074 ЦК України, ст.ст. 10,60,208-209,212-215,218,226,367 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії ПАТ КБ «Надра»Регіональне відділення про стягнення відсотків за банківським вкладом та збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії ПАТ КБ «Надра»Регіональне відділення  на користь ОСОБА_1  проценти за банківським вкладом в розмірі 33,53 грама банківського золота, що згідно офіційного курсу Національного банку України від 20 червня 2011 року еквівалентно 12,2 третейських унцій і дорівнює 13118,45 грн. (тринадцять тисяч сто вісімнадцять гривень та сорок п’ять копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Центрального відділення філії ПАТ КБ «Надра»Регіональне відділення  на користь держави держмито в розмірі 131,8 грн. (сто тридцять одна гривня та вісімдесят копійок).

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити, у зв’язку з їх необґрунтованістю.  

        Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду  першої інстанції подається протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя  Рівненського міського суду                                                      К.Е.Ореховська