Справа № 22-а-1782/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Лошак О.О.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючий Соколовський В.М.
суддів: Пнівчук О.В., Шишка А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі на рішення Рогатинського районного суду від 03 грудня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рогатинського районного суду від 03 грудня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_2 та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
На дане рішення управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що чинним законодавством передбачено виплату підвищення до пенсії дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, однак на законодавчому рівні не визначено які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір.
Апелянт зазначив, що судом не враховано того, що в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункова величина для підвищення пенсії. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і такий розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за даним Законом.
Механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватись пенсії дітям війни - відсутній.
Судом, вважає апелянт, неправомірно проведено розрахунок суми заборгованості, так як суд не є органом з призначення та виплати пенсії.
Апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відноситься до категорії громадян, яким надано статус дитини війни та має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». .
Відповідно до статті 6 даного Закону пенсії дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2. суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що УПФ, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило та на звернення позивача неправомірно відмовило у здійсненні таких нарахувань та виплат.
Судом першої інстанції обґрунтовано задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 за 2007 та 2008 роки. Положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та п.41 роз. П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними, а тому з часу прийняття рішень Конституційним судом відповідач зобов’язаний був проводити нарахування підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В 2009 році підвищення до пенсії підлягало нарахуванню та виплаті виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність у відповідності до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на фінансування цих виплат із Державного бюджету, відсутність таких коштів та можливість нецільового використання коштів не заслуговують на увагу, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування відповідача, а проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків - не було предметом даного спору.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта що неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки при визначенні розміру підвищення, відповідно до статті 6 зазначеного Закону застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що судом неправомірно проведено розрахунок суми заборгованості по нарахуванню підвищення до пенсії. Позивачкою пред’явлено позов про зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої соціальної допомоги із зазначенням конкретних сум заборгованості за відповідні роки, а тому судом в межах заявлених вимог вирішено спір. Обгрунтованих заперечень щодо правильності визначення суми недоплаченої соціальної допомоги апелянтом не наведено.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду від 03 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.