Справа № 33-236/11      04.08.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  33-236       2011  року                          Категорія: ст. 163-1 ч.2 КУпАП                                                                                

Головуючий у першій інстанції                     Олефір М.В.

Доповідач апеляційного суду                         Фаріонова О.М.                     

                                            ПОСТАНОВА                    

                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              «4»  серпня 2011 року                                   м. Миколаїв                      

                       Апеляційний суд Миколаївської області

в складі:

головуючої - судді              Фаріонової О.М.                                                  

при секретарі                         Бойко М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2011 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Новий Буг Миколаївської області, мешканка АДРЕСА_1, головний бухгалтер ПАТ «Конвеєрмаш»,

- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 2 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_3, працюючи головним бухгалтером ПАТ «Конвеєрмаш», розташованого в м. Миколаєві по вул. Енгельса, 49, всупереч вимогам ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», порушила порядок ведення податкового обліку, внаслідок чого виявлено заниження податку на додану вартість в сумі 509287 грн., у тому числі за грудень 2008 року в сумі 133333 грн., за липень 2010 року в сумі 109737 грн., за грудень 2010 року в сумі 266217 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді  та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

Апелянт вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 статті 163-1 КУпАП. Зазначила, за висновками суду порушення порядку ведення податкового обліку сталося у грудні 2008 року, липні 2010 року та у грудні 2010 року, тобто на час розгляду справи сплив строк для накладання адміністративного стягнення.  

На думку апелянта, суд не врахував, що податкове повідомлення-рішення № 0000553600 від 11 травня 2011 року оскаржене, а рішенням ДПА у Миколаївській області від 23.06.2011 року скаргу «Конвеєрмаш» задоволено частково і це податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині залишено без зміни.  Крім того, наказом від 14.06.2011 року за № 47 її було призначено на посаду головного бухгалтера, а тому вважає невірними висновки про порушення нею порядку ведення податкового обліку у грудні 2008 року.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нової постанови з наступних підстав.

Висновки суду стосовно порушення ОСОБА_3 порядку ведення податкового обліку за грудень 2008 року в сумі 133333 грн. є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_3 працює головним бухгалтером підприємства з 14.06.2010 року. Тобто, доводи апелянта є частково обгрунтованими.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_3, працюючи головним бухгалтером ПАТ «Конвеєрмаш», розташованого в м. Миколаєві по вул. Енгельса, 49, всупереч вимогам ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», порушила порядок ведення податкового обліку, внаслідок чого занизила податок на додану вартість в сумі 375954 грн., а саме:  за липень 2010 року в сумі 109737 грн., та за грудень 2010 року в сумі 266217 грн.

Зазначені обставини вчинення ОСОБА_3 правопорушення   підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії КР № 085749 від 14 червня 2011 року.

Хоча апелянт і посилається на оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000553600 від 11 травня 2011 року до ДПІ у Миколаївській області, однак це не звільняє її від притягнення до адміністративної відповідальності за встановленими фактами порушення порядку ведення податкового обліку.

Згідно матеріалів справи, 21.12.2010 року ОСОБА_3 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, оскільки вона вчинила порушення порядку ведення податкового обліку,  будучи протягом року підданою адміністративному стягненню за те ж порушення.

При розгляді справи суд не звернув уваги на вимоги ч. 1 ст. 38 КУпАП, згідно яким адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Вчинене правопорушення не є триваючим і виявлено лише 22.04.20011 року, про що свідчить акт про результати невиїзної перевірки, а протокол складений 14.06.2011 року. Тому з моменту вчинення правопорушень за липень 2010 року та грудень 2010 року на момент розгляду справи закінчились передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.

З наведених підстав провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

            Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП,  суд,–

               п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2011 року у відношенні ОСОБА_3 скасувати.

               ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.2 КУпАП, а провадження по справі закрити в зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Головуюча