Справа № 2-а-1634/11

ПОСТАНОВА

іменем України

25 липня 2011 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

          головуючого судді    -   Ємельянової Л. В.

  при секретарі Жук Л. М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби 2-го взводу ВДАІ м.Рівне Колоска Романа Миколайовича,про скасування постанови в справі про адміністративне провопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 18 березня 2011 року інспектором дорожньо-патрульної служби 2-го взводу ВДАІ м.Рівне Колоском Р.М. винесено постанову серії ВК1 № 027722 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що він 18.03.2011р. о 10 год. 50 хв. в м.Рівне, керуючи транспортним засобом марки „Фольксваген Пассат” н/з НОМЕР_1, здійснив обгін на перехресті вулиць Коцюбинського - Дорошенка, та піддано штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Стверджує, що 18.03.2011р. в м.Рівне перед перехрестям попереду нього зупинився учбовий автомобіль для надання переваги в русі транспортним засобам. Після того, коли були відсутні перешкоди для руху, учбовий автомобіль стояв на місці і не відновлював руху. Коли він та інші автомобілі, які стояли позаду нього, подали звуковий сигнал, учбовий автомобіль увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Тоді він об’їхав учбовий автомобіль, а не обігнав, про що пояснив інспектору ДПС, однак останній не врахував його доводів і склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 027722 від 18 березня 2011 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.03.2011р. о 10 год. 50 хв. в м.Рівне, керуючи транспортним засобом марки „Фольксваген Пассат” н/з НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на перехресті вулиць Коцюбинського - Дорошенка, чим порушив вимоги п.14.6(а) Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 104561 від 18.03.2011р., з якого вбачається, що вини у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнав.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов’язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення. Також інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1, та не зазначив мотиви їх відхилення.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, він здійснив не обгін, а об’їзд автомобіля, який зупинився перед перехрестям, увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, що не є порушенням п.14.6 (а) Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК1 № 027722 від 18 березня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:Ємельянова Л. В.