Справа № 4-с-8/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           01 серпня 2011 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

                  головуючого                                                   -      судді Соколовського И.С.,

                  при секретарі                                                  -                Аблякімовій В.Н.,

за участю:            

                 заявниці                                                            -                ОСОБА_1,

                 представника заявниці                                    -                ОСОБА_2,

     державного виконавця                                    -                Літвінової М.В.,            

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ АР Крим Літвінової М.В.,      

  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ АР Крим Літвінової М.В. В обґрунтування скарги заявниця зазначає, що  в провадженні ВДВС Білогірського РУЮ АР Крим знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1/10 від 17.03.2011 року по виконанню рішення Білогірського районного суду АР Крим, яким її зобов’язано демонтувати  частину прибудови, що самовільно збудована нею на земельній ділянці АДРЕСА_1 на відстані одного метру від межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2. Вона повідомляла  ВДВС Білогірського РУЮ про неможливість виконання рішення суду, у зв’язку з тим, що неможливо встановити, де проходить межа земельної ділянки ОСОБА_4, тому як на межі земельної ділянки ОСОБА_4 не має жодного межового знаку, але її звернення були залишені поза увагою та постановою від 15.06.11 року на неї був накладений штраф в сумі 170 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. Вважає зазначену постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки за рішенням суду підлягає демонтувати тільки частину прибудови, тому  для її визначення необхідне визначити межі земельної ділянки ОСОБА_4 Заявниця не має можливості встановити межу ділянки ОСОБА_4, тому вважає висновок державного виконавця про те, що вона не виконує рішення суду без поважних причин, необґрунтованим, у зв’язку з чим відсутні  підстави для накладення на неї штрафу.

У судовому засіданні  ОСОБА_1 та її представник  скаргу підтримали, з підстав, викладених в скарзі, просили скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС від 15.06.11 року про накладення штрафу  на ОСОБА_1

Старший державний виконавець ВДВС Білогірського РУЮ Літвінова М.В. в судовому засіданні скаргу не визнала, суду пояснила, що в провадженні ВДВС Білогірського РУЮ АР Крим знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом по виконанню рішення Білогірського районного суду АР Крим, яким ОСОБА_1  зобов’язано демонтувати  частину прибудови, що самовільно збудована нею на земельній ділянці АДРЕСА_1 на відстані одного метру від межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2. Зазначено рішення суду заявницею не виконується, у зв’язку з чим у відповідності до ст. 89  Закону України «Про виконавче провадження»на неї був накладений штраф, про що державним виконавцем винесено постанову. В  задоволенні скарги просила відмовити в повному обсязі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали скарги, оглянувши  виконавче провадження № 4299 та оцінивши докази в їх сукупності, суд  дійшов висновку, що скарга  не  підлягає задоволенню,  виходячи  з  наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 05.08.2010 року ОСОБА_1 було зобов’язано усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що належить ОСОБА_4, яка розташована  за адресою: АДРЕСА_1, шляхом  зносу самовільної побудови-прибудови, що частково знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1. ОСОБА_1  зобов’язано на протязі шести місяців з дня набрання  рішенням законної сили демонтувати частину прибудови (фундамент, стіни, покрівля), що самовільно збудована нею на земельній ділянці АДРЕСА_1 на відстані одного метру від межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2,  а у разі невиконання в зазначений термін демонтувати в примусовому порядку за її рахунок. Рішення суду набрало законної сили 17.08.2010 року.

Із  матеріалу виконавчого провадження вбачається,  що постановою ВДВС Білогірського РУЮ від 06.04.2011 року відкрито виконавче провадження  за примусовим виконанням виконавчого листа № 2-1/10, якою був встановлений строк для добровільного виконання рішення - до 15.04.2011 року.

13.05.2011 року, 14.06.2011 року державним виконавцем були складені акти про неможливість проведення виконавчих дій та неможливістю встановлення межових знаків, оскільки їх місце знаходиться під самовільною прибудовою ОСОБА_1. У зв’язку  з невиконанням рішення суду на  ОСОБА_1  15.06.2011 року був накладений штраф у сумі 170 грн.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Суд не приймає до уваги та критично ставиться до твердження заявниці про неможливість  виконання рішення суду, оскільки в підтвердження цього не надано жодного доказу

Ураховуючи, що  рішення суду ОСОБА_1 в добровільному порядку  не виконано протягом тривалого часу, об’єктивних та поважних причин його невиконання у встановлений державним виконавцем строк суду не надано, суд приходить до  висновку про відсутність порушень прав чи свобод ОСОБА_1 з боку державного виконавця підчас примусового виконання ним  судового рішення.

Дії державного виконавця при здійсненні виконавчих дій вчинені  в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», відповідають вимогам діючого законодавства, а  тому підстав для  задоволення  скарги, не вбачається.

На підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись   ст.ст. 386-388  ЦПК України,   суд, -

УХВАЛИВ:

      скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця ВДВС Білогірського РУЮ АР Крим Літвінової М.В. -  залишити без задоволення.

           Ухвала може бути оскаржена  до Апеляційного суду АР Крим  через Білогірський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

            Головуючий: