Справа №  2-а-2631/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 травня 2011 року                                                                                      м. Косів

        Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Бельмеги М.В., з секретарем Сусак В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області, ДПС Коломийського взводу молодшого сержанта міліції Фесюка Андрія Васильовича про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

  в с т а н о в и в :          

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2011 року.

      Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що постановою інспектора ДПС Коломийського взводу Фесюк А.В. серії АТ1 №050908 від 30.03.2011 року визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн.  Постанова про накладення на нього штрафу є незаконною та підлягає скасуванню. У вказаній постанові інспектор вказує, що він, в с.Лісний Хлібичин Коломийського району керуючи автомобілем РЕНО перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більш ніж на 20км/год., тобто рухався зі швидкістю 89 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут»№052191.  З даним правопорушенням він не згідний, оскільки під час складання протоколу відповідач не повідомив його про час та місце розгляду справи, не ознайомив його з правами та обов»язками та відмовився надати можливість детально пояснити прро його непричетність до адмінправопорушення. Про відсутність в його діях адмінправопорушення свідчить той факт, що швидкість зафіксована прибором «Беркут» №052191 могла стосуватися іншого автомобіля, який здійснював обгін його автомобіля. Прилад «Беркут»№052191, не відноситься до технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а тому покази даного приладу не можуть служити доказом здійснення ним правопорушення. Жодних об’єктивних даних, які могли б підтвердити географічне положення даного автомобіля, відповідність часу зазначеного при фіксації швидкості до реального місцевого часу –відсутні. Також відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана в протоколі належить саме до його автомобіля. Постанова винесена відповідачем без всебічного, повного, об’єктивного та законного розгляду. Вважає дії інспектора неправомірними, а постанову незаконною. Просить позов задоволити.  

      Відповідачі  в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі.

          Суд вислухавши позивача, свідка та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АТ1 №050908 від 30.03.2011 року, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він в с.Лісний Хлібичин Коломийського району керуючи автомобілем РЕНО перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більш ніж на 20км/год., тобто рухався зі швидкістю 89 км/год. чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що накладено на нього штраф в розмірі 255грн.

Про те вказана постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав.

Так, свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він 30.03.2011 року перебував в автомобілі з водієм ОСОБА_1 В с.Лісний Хлібичин Коломийського району автомобіль було зупинено працівниками міліції. Зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо, що його зупинили за перевищення швидкості, однак дана обставина не відповідає дійсності, оскільки водій ОСОБА_1 контролював швидкість і рухався в населеному пункті з відповідною швидкістю руху.

При винесенні постанови порушено права позивача передбачені ст.268 КУпАП, а саме особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права.

Відповідно до Закону України «Про міліцію», співробітник міліції повинен припиняти адміністративні правопорушення, а не спостерігати за правопорушенням, яке відбувається в його присутності. Сам факт не припинення правопорушення позбавив особу, яка керувала транспортним засобом можливості об»єктивно оцінити те, що відбувалося на місці і вказати інспектору на можливі причини помилкової фіксації швидкості автомобіля, що в свою чергу ставить під сумнів місце, час та швидкісний режим зазначений в постанові про правопорушення.

В п.п.12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожно-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом автомобілів без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоках транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

          Згідно ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.          

          Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки висновок в постанові від 30.03.2011року серії АТ1 №050908 про те, що водієм транспортного засобу порушено п.12.4 ПДР, помилковий.          

Таким чином суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП.

          На підставі наведеного, ст.ст. 6, 18, 19, 69, 70, 71, 106 КАС України, ЗУ «Про міліцію», ст.ст. 247, 287, 288 КУпАП та керуючись ст.ст.159 –163 КАС України, суд –

                                               п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати постанову серії  АТ1 № 050908   від 30.03.2011 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді  255грн. за скоєння ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.   

Постанова суду оскарженню не підлягає.

       СУДДЯ: