Справа № 2-а-6944/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(в порядку скороченого провадження)

"07" липня 2011 р.                                      о    годині                                           м. Джанкой

          Суддя Джанкойського  міськрайонного суду  Автономної Республіки Крим Старова Н. А.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити підвищення  до пенсії у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про  соціальний  захист дітей війни" за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року,                                                                                                                             

встановив:

ОСОБА_1  звернувся  до суду з зазначеною позовною заявою. Свої вимоги мотивує наступним. Він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 цього закону  Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але йому не в повному обсязі нараховується та виплачується щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року, внаслідок чого порушені його законні права.  Просить визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобов’язати здійснити  перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 10.12.2010  року по 10.06.2011  року  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням сплачених сум за цей період.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 17.06.2011 року відкрито скорочене провадження по справі, відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову та необхідні документи.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого  провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідач УПФУ в Джанкойському районі   направив на адресу суду письмові заперечення проти позову, згідно яких  просив  відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що згідно ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду відносно оскарження рішення суб’єкта владних повноважень на підставі якого може бути заявлена вимога про стягнення грошових коштів, встановлений місячний строк. Частиною 2 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір, встановлений цією нормою, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до статті 1 якого, дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується паспортом громадянина України, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим, отримує пенсію за віком та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За спірний період з 10.12.2010  року по 10.06.2011 року позивачеві Управлінням Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в повному обсязі не виплачувалася, що не оспорюється сторонами.

Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).     

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Виходячи з наведеного, з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду України, стаття 6 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд не приймає до уваги  доводи відповідача в частині застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач звернулася до суду із вимогою щодо оскарження бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії, конкретно визначене рішення відповідача позивачем не оскаржується.

Відповідач у запереченнях посилається на те, що діяв правомірно, посилаючись на ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не за рахунок коштів пенсійного фонду.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не  передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі  для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів  не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов’язань, встановлених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.   

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії суд не приймає до уваги, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.   

Відповідно до  п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-11, 71, 99, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

 1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі  Автономної Республіки Крим про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснити  перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» -  задовольнити.

2. Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  Автономної  Республіки  Крим по ненарахуванню та невиплаті  підвищення до пенсії ОСОБА_1  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.12.2010  року по 10.06.2011 року – протиправною.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  Автономної  Республіки  Крим   здійснити перерахунок та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.12.2010  року по 10.06.2011 року включно з урахуванням сплачених сум за цей період.

4.  Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 03 гривні  40 копійок.

 Постанова підлягає негайному виконанню.     

 Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

СуддяН. А. Старова