Справа № 9кв -416/ 2007р.                                                  Головуючий по 1 інстанція

Категорія : 3                                                                           Громова Л.В..

Доповідач в апеляційній Інстанції Білецький О.М.  Доповідач в касаційній інстанції Бородійчук В.Г.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2007р.                                                                                       м.  Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів

Вініченко Б.Б. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 56 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Сумиобленерго» про визнання незаконними наказів і розпоряджень та стягнення заробітної плати,  поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

15 квітня 2005 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду вимоги мотивував тим,  що з 1975 року працював водієм 3 класу спеціального автомобіля ГАЗ-53 групи підстанцій в Конотопському районі електричних мереж ВАТ «Сумиобленерго».

24 січня 2005 року він написав заяву про надання відгулу на наступний день для лікування за раніше відпрацьований час у вихідний,  на що механік дав згоду. Однак розпорядженням № 08/07 від 27 січня 2005 року по Конотопському РЕМ його позбавлено стимулювання за січень 2005 року,  а наказом по ВАТ «Сумиобленерго» № 8/63 від 24 лютого 2005 року йому оголошена догана у зв'язку з невиходом на роботу 25 січня 2005 року,

Крім того,  за вказівкою начальника Конотопського РЕМ його на строк з 09 по 28 лютого 2005 року намагались перевести підсобним працівником в адміністративно-господарчу групу (будівельну бригаду),  не ознайомивши при цьому з розпорядженням № 08/09 від лютого 2005 року. Він відмовився працювати за іншою спеціальністю,  за що розпорядженням начальника Конотопського РЕМ № 08/12 від 01

березня 2005 року був позбавлений стимулювання за лютий 2005 року.

11 січня 2002 року ВАТ «Сумиобленерго» видало накази № 8/08 і № 8/09 про скорочення займаної ним посади та про наступне його звільнення за скороченням штату.

Наказом ВАТ «Сумиобленерго» № 192-к від 14 березня 2005 року його звільнили на підставі п. 1  ст.  40 КЗпП України.

Просив визнати неправомірними ці розпорядження та накази,  зобов'язати відповідача виплатити йому нарахування по стимулювання за січень і лютий 2005 року,  поновити його на роботі на попередній посаді,  стягнути заробітну плату за вимушений прогул і 20000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2005 року відмовлено в задоволені позову.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2005 року рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2005 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо позбавлення стимулювання за лютий 2005 року і відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними розпорядження начальника Конотопського району електричних мереж ВАТ «Сумиобленерго» № 08/09 від 08 лютого 2005 року і п. 2 розпорядження начальника Конотопського району електричних мереж ВАТ «Сумиобленерго» № 08/12 від 01 березня 2005 року.

Стягнуто з ВАТ «Сумиобленерго» на користь ОСОБА_1 Стимулювання за лютий 2005 року в розмірі 50 грн.

Стягнуто з ВАТ «Сумиобленерго» на користь держави 59 грн.50 коп. державного мита.

В іншій частині Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2005 року залишено без зміни.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2005 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2005 року та винести рішення,  яким повністю задоволити його позовні вимоги.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Згідно ч.2  ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими. Встановлено і це вбачається із матеріалів справи,  що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги його висновків не спростовують.

Відсутні і передбачені  ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись Законом України від 22.02.2007 № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ»,  підпунктом 2   пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні

положення» Закону України «Про судоустрій України»,   ст.  ст.  323,  332,  336,  337,  ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2005 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.