Справа №  1-69/11 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 липня 2011 р.                                                                       смт.В-Писарівка

 Великописарівський  районний суд  Сумської області

в складі : головуючого судді                                                  В’юник Н.Г.

             при секретарі                                                    Білій В.І.

             за участю прокурора                                          Мовчана К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В-Писарівка кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. Спорне Великописарівського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта вища,  одруженого, працюючого головним лісничим Великописарівського АЛГ ДП «Великописарівсь- кий  агролісгосп»,  мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

                    в скоєнні злочину,  передбаченого   ст. 365  ч.3, ст. 366 ч. 2 КК України, суд –

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1, працюючи головним лісничим Великописарівського дочірного агролісогосподарського підприємства АЛГ ДП «Великописарівський агролісгоп»з 1 квітня 2002 року, відповідно до посадової інструкції наділений адміністративно-господарськими та організаційно- розпорядчими функціями  та здійснює безпосереднє керівництво  роботами по рубках догляду за лісом та санітарними рубками, по відводу та передачі лісового фонду, прийомці та передачі лісових площ, по заготівлі лісу, контроль та  перевірку виконання лісогосподарських робіт на місцях, контроль за виконанням  лісовою охороною своїх обов’язків, а також інші повноваження  відповідно до  посадової інструкції, розпоряджень та наказів. Відповідно до наказу  директора АЛГ ДП «Великописарівський агролісгосп»від 4 січня 2011 року ОСОБА_1  надано право  другого підпису  фінансово-господарських документів.

Підсудний ОСОБА_1 13 березня 2011 року достовірно знаючи, що  АЛГ ДП  «Великописарівський агролісгосп»не є власником  чи лісокористувачем насаджень тополі пірамідальної, що росли в смузі  відводу  вздовж автомобільної дороги  «В.Писарівка-Олександрівка»- «Лохвиця-Гадяч-Охтирка-КПП», без дотримання законодавчо встановленої  процедури  погоджень   та повідомлень органів виконавчої влади з питань  охорони навколишнього природного середовища, використовуючи своє службове становище,  склав польову відомість контрольного переліку дерев, технологічну карту, зазначивши, що власником 124 дерев тополі пірамідальної  є АЛГ ДП  «Великописарівський агролісгоп»та  виписав лісорубочний квиток про рубку в  кварталі 33  виділі 5 а  і особисто прийняв рішення про проведення рубки вказаних  вище дерев  тополі в кількості 123 штуки, які перебували у віданні  служби автомобільних доріг Сумської області та є власністю держави, заподіявши  шкоди навколишньому природному середовищу відповідно до розрахунку  проведеного Державною екологічною інспекцією  в  Сумській області  на суму 432612,07 гривень.

Допитаний  в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав повністю і пояснив, що дійсно працює  головним лісничим Великописарівського дочірного агролісогосподарського підприємства АЛГ ДП «Великописарівський агролісгоп»з 1 квітня 2002 року по даний час. На початку  березня у зв’язку з негодою вирубка в лісі була майже зупинена. В. Писарівська філія Охтирського ліцею замовила дрова і  він особисто домовився з  сільським головою Дмитрівської сільської ради В.Писарівського району Сумської області про вирубку сухостою тополі по дорозі, яка йшла з с. Олександрівка до с. Дмитрівка і створювала небезпеку для руху транспорту. Голова села запевнив, що дані дерева належать сільській раді і їх потрібно зрубати та запевнив, що найближчим часом на сесії сільської ради прийме відповідне рішення про  вирубку тополі.  Разом із головою села  провів підрахунок сухостою тополі, яка могла бути використана  лише як  дрова і не дочекавшись рішення сесії  Дмитрівської сільської ради виписав необхідні документи, в тому числі лісорубочний квиток, і бригада приступила до заготівлі дров. Коли вирубка практично була завершена, голова села повідомив, що дані дерева не є  власністю сільської ради, а  перебувають у віданні  Сумиавтодор.

В послідуючому за домовленістю з Сумиавтодор на місці проведеної порубки дерев були висаджені молоді сосни, догляд за якими здійснюється по  даний час, дерева прижилися добре.

Претензій матеріального характеру до нього підприємство  Сумиавтодор не має.

Щиро кається в скоєному.

Справа слухалась в порядку ст. 299 ч. 3 КПК України. Підсудний не оспорює фактичні обставини справи, правильно розуміє  зміст ч. 3 ст. 299 КПК України.

Давши аналіз дослідженим в ході судового слідства  доказам в своїй сукупності, суд приходить до висновку,  що вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину доказана достатньо повно.

Дії  підсудного ОСОБА_1 суд  кваліфікує за ст. 365 ч. 3  КК України  як перевищення  службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки   та ст. 366 ч.2 КК України, як службове підроблення, тобто складання службовою особою  завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні виду і міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання та роботи  характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше,  щиро кається, сприяв відшкодуванню шкоди заподіяної його діями, стан його здоров’я та інші обставини, що  пом’якшують покарання.

Обтяжуючих покарання обставин  суд не вбачає.

Враховуючи  обставини, що пом’якшують  покарання та істотно  знижують  ступінь тяжкості  вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності,  за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має нагороди, сприяв відшкодуванню заподіяної шкоди, щиро кається в скоєному, суд приходить до висновку  про призначення основного виду покарання  у виді позбавлення волі, але  нижче від найнижчої межі  передбаченої санкцією ст. 365 ч. 3 КК України на підставі ст. 69 ч. 1 КК України  та не призначати додаткове покарання за ст. 365 ч. 3 КК України та ст. 366 ч. 2 КК України  на підставі ч. 2 ст. 69 КК України.

Основне покарання підсудному  ОСОБА_1 за ст. 366 ч. 2 КК України призначити у виді позбавлення волі у межах санкції цієї статті.

Остаточне покарання  підсудному ОСОБА_1 призначити на підставі ст. 70 КК України шляхом  поглинання  менш суворого покарання більш суворим  покаранням.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, щиро кається, сприяв розкриттю злочину та відшкодуванню заподіяної шкоди  та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість  виправлення підсудного  без відбування покарання  та звільнення його від відбування покарання з випробуванням  на підставі ст. 75 КК України.

                                                  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1   визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 365 ч. 3, 366 ч. 2  КК України  і за цим законом призначити покарання:

за ст. 365 ч. 3 КК України  з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі  строком  три роки без позбавлення права  обіймати певні посади та штрафу;

за ст. 366 ч. 2 КК України  призначити покарання у виді позбавлення волі строком два роки  з застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади та штрафу.

На підставі ст. 70 КК України  остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим  покаранням  у виді позбавлення волі строком три роки  без позбавлення права обіймати певні посади  та штрафу.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  один рік.

 Відповідно до ст. 76 КК України  зобов’язати засудженого один раз на  місяць з’являтися на реєстрацію до кримінально- виконавчої інспекції та  без відома кримінально- виконавчої інспекції не змінювати місце проживання та роботи.  

          Міру запобіжного  заходу  засудженому  ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.        

            На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Великописарівський районний суд.

                    Суддя                                                  Н.Г. В’юник