Справа № 2-588/11

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        01 серпня 2011 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого  –                  судді Соколовського І.С.,

при секретарі –                           Аблякімовій В.Н.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

         в с т а н о в и в:

15 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 Свої вимоги мотивує тим, що з 07.07.2007 року вона знаходиться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з нею. Сімейне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з тим, що між ними немає взаєморозуміння, згоди, взаємних прав та обов`язків, шлюбно-сімейні стосунки з відповідачем припинені. Позивачка вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім’ї неможливе і суперечить її інтересам та інтересам сина, тому просить шлюб розірвати, після розірванню шлюбу залишити їй прізвище  - ОСОБА_3. Також позивачка зазначає, що спору щодо майна та місця проживання дитини немає.  

       Позивачка у судове засідання  не з’явилася, але надала заяву про розгляд  справи за її відсутністю,  на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позов визнав.

Оскільки особи, що беруть участь у справі у судове засідання не з’явилися, суд вважає за можливе, на вимогу статті 197 ЦПК України, не здійснювати фіксування процесу технічним засобом.          

Відповідно до частини 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд вважає, що  позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.112 СК України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен з’ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судовим розглядом встановлено, що відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 07.07.2007 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис за № 666 (а.с.7). Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки було змінено на ОСОБА_2.

Від шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.8).

Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З’ясувавши фактичні взаємини подружжя,  взявши до уваги обставини життя подружжя наведені в позовній заяві, з огляду на визнання позову відповідачем, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини та поділу спільного майна немає.

Відповідно до статті ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу у подальшому іменуватися цим прізвищем  або поновити своє  дошлюбне прізвище.

           Враховуючи клопотання позивачки про залишення їй після розірвання шлюбу   прізвища  –ОСОБА_3, суд вважає можливим  його задовольнити, оскільки ці вимоги ґрунтуються на нормах матеріального права.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки витрати, пов’язані зі сплатою нею при пред’явленні позову судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.  

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 110-113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11, 60,  88, 174, 212, 213, 215   ЦПК України,  суд,  -      

                                                                       В И Р І Ш И В:  

позовну заяву  ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований 07.07.2007 року відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис №666  - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати  в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Головуючий: