Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду від 2 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення державної грошової допомоги до 5 травня, -
ВСТАНОВИЛА :
22 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказував, що всупереч вимогам ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ відповідач в 2008 та 2009 роках виплатив йому, як учаснику бойових дій, державну грошову допомогу до 5 травня, в розмірах значно менших, ніж п’ять мінімальних пенсій за віком, а тому просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь недоплачену допомогу за 2008 рік - 2040 грн. і за 2009 рік-2150 грн.
Постановою Рівненського міського суду від 2 липня 2009 року позов задоволено частково: визнано дії протиправними та зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком за 2008-2009 роки. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 постанову суду в апеляційному порядку не оскаржував.
В поданій на постанову апеляційній скарзі відповідач посилається на її незаконність через порушення судом норм матеріального права. Зазначає, що усі виплати були проведені позивачу в розмірах, визначених бюджетом на відповідний рік, а тому вважає свої дії правомірними та просить скасувати постанову і в позові відмовити. Вказує на пропущення позивачем річного строку звернення до суду..
Колегія суддів відповідно до ч.1 ст.195 КАС, переглядала постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та за результатами апеляційного розгляду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій (а.с.3) і має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня та перебуває на обліку у відповідача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими вносились зміни до ст.. 12 ЗУ № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до відновленої редакції ст.12 ЗУ № 3551-ХІІ, учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Позивачу було сплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня в значно меншому розмірі : за 2008 рік -310 грн., а за 2009 рік - 340 грн. (а. с. 7,8).
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково задоволено вимоги за 2008 рік, оскільки на дату нарахування і виплати ОСОБА_1 органами праці та соціального захисту населення грошової допомоги до 5 травня згідно положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік»вони були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, підстав для визнання дій відповідача неправомірними щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня в 2008 році в розмірі 310 грн. визначеному ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» немає, оскільки управління на той час діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До вимог за 2008 рік колегія суддів не застосовує наслідки пропущення строків звернення до суду, на яких наполягав відповідач, оскільки ці вимоги безпідставні, то суд відмовляє в їх задоволенні по суті.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2009 рік»не внесено змін і не зупинено дію ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому вона діє в відновленій редакції.
Однак відповідно до ч.3 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та в ст. 71 зазначено, що Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
_______________________________________________________________________________________________________
Справа №22-а-3291/2011р. Головуючий в суді 1 інст. Денисюк П.Д..
Суддя-доповідач: Боймиструк С.В.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році разової щорічної грошової допомоги ветеранам війни, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, вважає за потрібне також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону «Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом»не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З огляду на викладене оскаржувана постанова суду першої інстанції в частині вимог за 2008 рік підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, а за 2009 рік залишенню без змін з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 195, 197, ч.1, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду від 2 липня 2009 року в частині задоволення позовних вимог за 2008 рік скасувати та в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В частині зобов’язання управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради провести перерахунок та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком за 2009 рік - постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили .
Судді: