Справа № 11-477/11 Головуючий у І інстанції Гнип О.І.

Категорія -  окрема постанова     Доповідач Навозенко Л. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 21 липня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіНавозенко Л. С.

суддів Оседача М.М., Демченка О.В.

з участю прокурора Щербака О.В.

апелянта ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на окрему постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2011 року по справі  відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Хотіївка Семенівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учня 10 класу Семенівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 01.10.2010 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підстав ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов’язків відповідно до ст. 76 КК України, -

засудженого вироком Семенівського районного суду Чернігівської  області від 05 травня 2011 року за ч.3 ст.185 КК України із застуванням ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі.

Розглянувши справу по суті суд також виніс окрему постанову. Як зазначено в окремій постанові, під час розгляду кримінальної справи судом були встановлені причини та умови, що сприяли вчиненню нового злочину неповнолітнім ОСОБА_3, які вимагають вжиття відповідних заходів. Зокрема судом було встановлено, що неповнолітній неодноразово не відвідував школу, де навчався унаслідок не зацікавлення предметами навчання. Працівники педагогічного колективу, а саме класний керівник неповнолітнього, вчитель ОСОБА_2 не належним чином працювала  з неповнолітнім, його оточенням та батьками. Нею не було взято до уваги факт попереднього засудження ОСОБА_3 за вчинення корисливого злочину та те, що останній схильний до девіантної поведінки, що на думку суду є потуранням, з боку вчителя до вчинення неповнолітнім нового злочину, а тому ОСОБА_2 заслуговує на дисциплінарну відповідальність.

В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати окрему постанову суду як незаконну. Вважає, що свої обв’язки відповідно до Закону України  „Про освіту” виконувала належним чином. Будучі класним керівником постійно проводила роботу з засудженим у виді профілактичних бесід, бесід в рамках тижня правового виховання, співпрацювала із службою у справах неповнолітніх. Зазначає, що за період навчання в класі під її класними керівництвом, засуджений підтримував дружні стосунки з однокласниками, брав участь у громадському житті класу, а не відвідував заняття тільки з поважних причин.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, особу, особу щодо якої винесено окрему постанову – ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію,  перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.23-2 КПК України суд при наявності на те підстав виносить окрему постанову, якою звертає увагу в тому числі посадової особи на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину.

Окрема постанова має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню злочину чи іншого правопорушення, і ґрунтуватися на доказах, досліджених у судовому засіданні.

Висновок суду, що причиною скоєння ОСОБА_3 злочину є „потурання” класного керівника засудженого -  вчителя ОСОБА_2, оскільки остання не взяла до уваги факт попереднього його засудження та не належним чином працювала з ним, його оточенням та батьками, на думку колегії суддів є помилковим.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи судом при її розгляді належним чином не були досліджені питання правомірності чи то неправомірності діяльності класного керівника  вчителя ОСОБА_2, у зв’язку з чим і у окремій постанові не наведено жодного переконливого факту неналежного нею виконання своїх службових обов’язків.

Спростовуючи тезу суду, ОСОБА_2 в апеляції зазначає, що постійно проводила роботу з засудженим у виді профілактичних бесід, бесід в рамках тижня правового виховання, співпрацювала із службою у справах неповнолітніх.

При цьому ж вказує, що за період навчання в класі під її класними керівництвом, засуджений підтримував дружні стосунки з однокласниками, брав участь у громадському житті класу, а заняття не відвідував тільки з поважних причин. Такі доводи апелянта підтверджуються матеріалами справи, а саме характеристикою ОСОБА_4 з місця навчання.

Профілактична робота, спрямована на повернення неповнолітнього ОСОБА_3 до нормального життя мала проводитись не тільки за місцем навчання, а і органами міліції та соціальними службами.

У в’язку з цим, органами досудового слідства було вже внесене подання  в порядку ст. 23-1 КПК України щодо усунення  причин та умов, які сприяють скоєнню злочину на  адресу начальника Семенівського РВ УМВС та керівнику служби у справах дітей Семенівської РДА.

Крім того, суд першої інстанції,  при постановленні окремої ухвали на адресу директора  Семенівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1,  вийшов за межі наданих повноважень,  пропонуючи притягнути вчителя ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Даючи рекомендації в окремій постанові про вжиття заходів для усунення причин і умов,  що сприяли вчиненню злочину, суд не вправі втручатися в оперативну  і  господарську  діяльність підприємства,  установи,  організації чи наперед вирішувати,  яке конкретно стягнення необхідно накласти на особу, якщо така є винною у створенні причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

За таких обставин, підстав вважати окрему постанову суду  законною та обґрунтованою немає, а тому апеляцію належить задовольнити, а окрему постанову суду скасувати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити, а окрему постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2011 року  адресовану директору Семенівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1  - скасувати.             

СУДДІ:

Навозенко Л. С.                                Оседач М.М.                          Демченко О.В.