Справа № 11-420/11 Головуючий у І інстанції Кузюра М.М.
Категорія - ч.1 ст.286 КК Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіНавозенко Л. С.
суддів Мельниченка Ю. В., Воронцової С. В.
з участю прокурора Щербака О. В.
представника потерпілого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, уродженець с. Жовтневе Менського району
Чернігівської області, громадянин України, проживаючий
за адресою: АДРЕСА_1,
з професійно-технічною освітою, одружений, має
неповнолітню дитину, не працюючий, раніше не судимий, -
засуджений за ч.1 ст. 286 КК України до 2 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробування, з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покладені обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи, періодично з’являтись для реєстрації в ці органи.
Позов заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 736 грн. 92 коп. на користь фінансового відділу Чернігівської міської ради в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3.
Стягнуто з засудженого на користь держави 154 грн. 80 коп. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи та 1 159 грн. 92 коп. судових витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи.
Позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та СК „Інвестсервіс” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишений без розгляду.
Питання про речові докази вирішене в порядку ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.
10 листопада 2010 року о 08 год. 15 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «DEWOO LANOS» ЗАЗ ТF699Р-72, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проспекту Миру зі сторони вул. Тичини у напрямку вул. Кільцевої м. Чернігова.
В районі буд. № 243-а по проспекту Миру, ОСОБА_4 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, проігнорував вимоги дорожньої розмітки 1.3 п.34 Правил дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-210430-20 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по своїй смузі для руху у зустрічному для ОСОБА_4 напрямку.
В результаті ДТП водій ВАЗ-210430-20 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дна лівої вертлюгової западини зі зміщенням уламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1877 24.11.2010 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п. 1.3; 2.3.”б”; 10.1; 11.4; 12.3. Правил дорожнього руху. Порушення ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
В апеляції потерпілий просить вирок суду в частині залишення без розгляду його цивільного позову скасувати, розглянути цивільний позов та задовольнити в повному обсязі.
В своїх заперечення на апеляцію потерпілого представник ПАТ „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс”, не погоджуючись з позовними вимогами просить залишити апеляцію без задоволення.
Вислухавши доповідь судді, потерпілого та його представника, які підтримали подану апеляцію, пояснення засудженого, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, думку прокурора, який просив залишити вирок суду без зміни, а апеляцію без задоволення, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що апеляція потерпілого задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_4 судом правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України.
Міра покарання засудженому ОСОБА_4 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України.
Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим ОСОБА_3 цивільного позову в відшкодування спричинених йому моральних та матеріальних збитків, судом було встановлено, що позовні вимоги в частині вартості відновлюваного ремонту автомобіля, а відповідно і вартості відшкодування, розміру втраченого заробітку у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, тощо, потребують додаткового з’ясування та перевірки, тому виходять за межі розгляду даної кримінальної справи і у зв’язку з цим підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таке рішення суду є законним та обґрунтованим. Так, було встановлено, що потерпілий на час розгляду справи в суді не звертався до страхової компанії, не надав достатньо доказів щодо заподіяних йому збитків. Тому суд прийшов до правильного висновку, що питання щодо цивільного позову необхідно вирішити в цивільному порядку.
Розглядаючи справу в апеляційному режимі колегія суддів вважає, що оскільки в апеляції ставиться питання про постановлення в апеляційному режимі нового судового рішення, то такі вимоги задоволенню не підлягають. Суд першої інстанції не досліджував докази щодо цивільного позову та залишив їх без розгляду. За таких обставин суд апеляційної інстанції позбавлений права постановлення рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2011 року щодо ОСОБА_4 – без змін.
СУДДІ:
Навозенко Л. С. Воронцова С. В. Мельниченко Ю. В