ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
27 липня 2011 р. Справа 16/60/2011/5003
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді", м.Хмільник Вінницької області
до: публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м.Харків
про припинення договору іпотеки
Головуючий суддя Нешик О.С.
Секретар судового засідання Снігур О.О.
Представники сторін:
позивача: Захаренков А.В. (директор);
позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 27.07.11 року);
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №4 від 04.01.11 року)
ВСТАНОВИВ :
08.07.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Макарді" подало до господарського суду Вінницької області позов до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання припиненим договору іпотеки від 05.07.07 року.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.07.2011 року порушено провадження у справі №16/60/2011/5003 та призначено її до розгляду на 27.07.11р.
На визначену судом дату з'явились представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про те, що відповідачем у даній справі слід вважати Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" в особі Подільського регіонального департаменту АО "УкрСиббанк". Представник відповідача ОСОБА_2 суду пояснив, що згідно положення - Подільський регіональний департамент АО "УкрСиббанк" створений для здійснення організації та контролю над діяльністю відділень банку, що розташовані на території Вінницької, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької областей України, в зв'язку з чим останній підтримав заявлене представником позивача клопотання.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши наявні в справі матеріали, зокрема, положення про Подільський регіональний департамент АО "УкрСиббанк", суд встановив, що у позовній заяві б/н та дати (а.с.2-4) відповідачем є Публічне акціонерне товариство "УкарСиббанк" (м.Харків).
Разом з цим, відповідно до ч.4 ст.15 ГПК України, юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. Якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу.
Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" №02-5/492 від 28.07.94 року, коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.
У п.27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №04-5/120 від 27.06.2007 року зазначається, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.
Враховуючи те, що договір іпотеки від 05.07.2007 року укладено між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (м. Харків, проспект Московський, 60) в особі відділення № 321 Вінницького управління Подільського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" та його повноваження підтверджуються положенням, суд дійшов висновку, що спір виник саме з його діяльності.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача підлягає задоволенню; відповідачем у даній справі слід вважати Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", м.Харків в особі Подільського регіонального департаменту АО "УкрСиббанк", м.Вінниця. Таким чином суд, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3 ст.15 ГПК України, вважає, що дана справа №16/60/2011/5003 підсудна господарському суду Вінницької області.
Також під час слухання справи представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити. Обґрунтовуючи свої вимоги, суду пояснили, що 04.07.07 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Макарді" укладено договір №11177805000. В забезпечення виконання зобов'язань за договором між ТОВ "Макарді" та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки нерухомого майна ВЕТ № 263908 від 05.07.07 року. В березні 2008 року ПАТ «УкрСиббанк»в односторонньому порядку збільшив зобов'язання по кредитному договору шляхом застосування підвищеної відсоткової ставки на прострочену суму платежу в розмірі 18,8 % річних, що не було обумовлено кредитним договором. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. В силу ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ч.1 ст.593 ЦК України, право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
При цьому, статтею 575 ЦК України передбачені окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Водночас, за змістом частини 1 ст. 583 ЦК України та частини 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому, застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Згідно приписів ст. 19 Закону України "Про іпотеку", будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.
Таким чином ПАТ «УкрСиббанк» в порушення вимог законодавства України значно збільшив зобов'язання по укладеному кредитному договору з ТОВ «Макарді» без належного погодження з позивачем.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до п.1.2.1. договору іпотеки позичальник та іпотекодержатель ознайомлені з умовами кредитного договору стосовно можливості зміни розміру зобов'язання у більшу та / або меншу сторону, забезпеченого цим договором. Сторони досягли згоди відносно розміру зобов'язань, що забезпечується іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, у випадках, передбачених умовами кредитного договору. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, який може бути змінено відповідно до умов кредитного договору. В січні 2011 року банк сторнував підвищену відсоткову ставку на прострочену заборгованість і встановив її на рівні, передбаченому договором - 14,1 процентів річних. Тобто станом на дату розгляду справи в суді обсяг відповідальності по основному кредитному договору не збільшено.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.
З наведеного вбачається, що законодавством не передбачено підстави для припинення договору іпотеки, вказаної в позовній заяві - зміна обсягу відповідальності по основному зобов'язанню.
Також в судовому засіданні представники сторін звернулись до суду з письмовим клопотанням б/н від 27.07.2011 року про розгляд справи в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, судом вставлено наступне: відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору від 04.07.2007 року №11177805000 банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 200 000 (двісті тисяч) доларів США у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 010 000 (один мільйон десять тисяч ) гривень за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладання цього договору.
Згідно п.1.3. кредитного договору - плата за кредит (під терміном "плата за кредит" в цьому Договорі розуміються як проценти, так і комісії Банку):
1.3.1. За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 9,4 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.
1.3.2. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 14,1 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.
Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.
Пунктом 1.3.3. сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом "а" та/або "б" п. 9.2. договору.
Так, п.9.2. кредитного договору сторони визначили, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651Цивільного кодексу України, протягом дії цього договору банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: порушення позичальником п.4.8. цього договору та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% (п'ять процентів) у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункту по бланкових кредитах "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки).
05.07.2007 року між сторонами підписано договір іпотеки нерухомого майна, пунктом 1.1 якого встановлено, що предметом договору є передача іпотекодавцем (позивачем) іпотекодержателю (відповідачу) в іпотеку нерухоме майно: будівля пакгаузу, зазначена в плані літерою "А". Загальна площа пакгаузу 317,6 кв.м. Будівля пакгаузу знаходиться за адресою: м.Хмільник, Вінницька область, вул.В.Порика за номером 26-а.
Згідно довідки-характеристики, виданої КП "ВООБТІ" №339 від 21.06.07 року, вартість будівлі пакгаузу становить 35000 грн.
За домовленістю сторін заставна вартість предмету іпотеки становить 303000 грн.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на будівлю пакгаузу, виданого виконкомом Хмільницької міської ради 28.03.2005 року, зареєстрованого в КП "ВООБТІ" 03.06.2005 року в реєстровій книзі № 1 за № 204.
Пунктом 1.2. договору від 05.07.2007 року сторони домовились, що іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором №11177805000 від 04.07.2007 року та додатковою угодою №1 та додатковою угодою № 2 до вказаного кредитного договору.
Сторони також дійшли згоди (п.1.2.1. договору іпотеки), що позичальник та іпотекодержатель ознайомлені з умовами договору стосовно можливості зміни розміру зобов'язання у більшу та/або меншу сторону, забезпеченого цим договором. Сторони досягли згоди відносно розміру зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону у випадках, передбачених умовами Кредитного договору. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, який може бути змінено відповідно до умов Кредитного договору.
Згідно п.2.1.5 договору іпотеки: відповідно до п.2 ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку" сторони погодили, що протягом дії цього договору у випадку збільшення або зменшення розміру зобов'язань та/або зміни термінів виконання зобов'язань, якщо таке збільшення/зменшення та/або зміни вчинені відповідно до умов кредитного договору, відповідні зміни будуть вноситись лише в кредитний договір та не потребують внесення змін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору.
Пунктами 2.1.2., 6.1. договору від 05.07.2007 року передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки. Договір іпотеки підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
На виконання кредитного договору №11177805000 від 04.07.2007 року позивач відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 200000 доларів США з відсотковою ставкою за користування кредитом - 14,1% , що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою - розрахунком заборгованості за кредитом, усними та письмовими поясненнями учасникам процесу тощо.
В березні 2008 році відповідач, керуючись п.9.2 даного кредитного договору, збільшив розмір процентної ставки на прострочену заборгованість до рівня 18,8% річних.
Згідно протоколу №1 від 05.01.2011 року (копія якого міститься в матеріалах справи) на засіданні кредитного комітету АО "УкрСиббанк" вирішено встановити процентну ставку за прострочену заборгованість в розмірі 14,1% та прийняти грошові засоби в рахунок погашення простроченої заборгованості. Даний факт сторонами в судовому засіданні підтверджений.
Заслухавши пояснення учасників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 572 ЦК України розкритий зміст - поняття застави: "В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)".
В силу приписів частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 2.1.5. договору іпотеки від 05.07.2007 року сторони домовились, що відповідно до п.2 ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку" протягом дії цього договору у випадку збільшення або зменшення розміру зобов'язань та/або зміни термінів виконання зобов'язань, якщо таке збільшення/зменшення та/або зміни вчинені відповідно до умов кредитного договору, відповідні зміни будуть вноситись лише в кредитний договір та не потребують внесення змін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Підписуючи договір застави від 05.07.2007 року, сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Згідно частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" №898-ІV від 05.06.2003 року - іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до ст.17 Закону України "Про іпотеку" №898-ІV від 05.06.2003 року іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання може бути припинено виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Пунктом 1.2.2. кредитного договору сторони домовились, що кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок. Враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді позивач не надав докази погашення заборгованості згідно кредитного договору №11177805000 від 04.07.2007 року (разом з цим, в провадженні Хмільницького районного суду Вінницької області перебуває справа за позовом АТ "УкрСиббанк" до ТОВ "Макарді" про стягнення заборгованості по кредитному договору), суд дійшов висновку, що кредитний договір №11177805000 від 04.07.2007 року дію не припинив. З урахуванням викладеного, а також п.6.1. договору іпотеки нерухомого майна від 05.07.2007 року судом встановлено, що договір іпотеки також своєї дії не припиняв.
Крім того, суд вважає, що положення ч.1 ст.559 ЦК України не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Так, відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.
Згідно із ст.572 ЦК України, ст.1 Закону України "Про заставу" правова природа застави полягає у тому, що права кредитора - заставодержателя задовольняються переважно перед вимогами інших кредиторів, якщо інший порядок задоволення не передбачений законом.
З огляду на приписи вищезазначених норм та відповідно до положень ст.546 Цивільного кодексу України порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов’язання, а відтак застосування до договору застави положень ст.559 ЦК України, якою визначені підстави припинення поруки є безпідставним, оскільки договір застави є окремим засобом забезпечення зобов’язання.
Необхідно зазначити, що даний висновок суду зроблений з урахуванням позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 16.10.2002 року у справі №12/64, а також від 23.03.2011 року у справі №12/69-10.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді", м.Хмільник Вінницької області до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків про припинення договору іпотеки задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд даної справи відповідно до вимог ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Згідно положень ст.87 ГПК України повне рішення суду слід направити сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
Відповідачем у справі №16/60/2011/5003 вважати Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", м.Харків в особі Подільського регіонального департаменту АО "УкрСиббанк", м.Вінниця.
У позові відмовити.
Повне рішення суду направити сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень
Суддя Нешик О.С.
Повний текст рішення суду підписано 04 серпня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - ТОВ "Макарді" (22100 Вінницька обл., м.Хмільник, вул.Липова, 40);
3 - відповідачу - ПАТ "УкрСиббанк" (61050 м.Харків, проспект Московський, 60);
4 - Подільському регіональному департаменту АО "УкрСиббанк" (21100 м.Вінниця, вул.Чорновола, 29)