ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "28" липня 2011 р.                                                                                    Справа № 20/99б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддівМіщенка П.К.(доповідач),

Заріцької А.О.,

Поліщука В.Ю.

Розглянувши

касаційні  скарги

на постанову

у справі
ТОВ "Свердловська сільгоспхімія",

ФГ"Колос"

Донецького апеляційного господарського суду

від 14.03.2011 року

№ 20/99б

господарського суду Луганської області

за заявою

до

про ТОВ "Торговий дім "Вассма"

ТОВ "Свердловська машино-технологічна станція"

визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

- ТОВ "Свердловська сільгоспхімія"- Голіков І.С.,

- ТОВ "Колос"- Мухін М.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.01.2011р. у справі №20/99б (суддя Кірпа Т.С.) визнано грошові вимоги кредитора,                                   ТОВ “Технополіс-Л" до боржника ТОВ “Свердловська машино-технологічна станція” у сумі 992144 грн. 03 коп.; зобов’язано розпорядника майна               Василенка О.В. включити вимоги кредитора ТОВ “Технополіс-Л" у сумі 992144 грн. 03 коп. до реєстру кредиторів відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; у задоволенні грошових вимог кредитора, як конкурсного кредитора, ТОВ "Свердловська сільгоспхімія" до боржника, ТОВ "Свердловська машино-технологічна станція" у сумі 3583917 грн. 98 коп., - відмовлено повністю; у задоволенні грошових вимог кредитора, як конкурсного кредитора, Фермерського господарства "Колос" до боржника, ТОВ "Свердловська машино-технологічна станція"  у сумі 2333177 грн. 98 коп., - відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року (колегія суддів  у складі: головуючий М'ясищев А.М., суддів Алеєвої І.В., Величко Н.Л.) ухвалу господарського суду Луганської області від 17.01.2011р. у справі №20/99б залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою  постановою суду апеляційної інстанції,             ТОВ "Колос" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить  скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 17.01.2011 р.  в частині відмови в задоволенні грошових вимог             ФГ "Колос",  а  саме  скасувати пункт 4 резолютивної частини цієї ухвали, та  прийняти нову постанову в частині розгляду грошових вимог  ФГ "Колос" до        ТОВ "Свердловська машино-технологічна станція", якою грошові вимоги конкурсного кредитора ФГ "Колос" задовольнити частково в розмірі 1834122,98грн. (в частині заборгованості боржника за поставлену продукцію).

На думку скаржника, судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, які регулюють процедуру визнання боржника банкрутом, а саме: ст.ст. 1, 14,  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 526, 625, 629, 631 Цивільного кодексу України, ст. 32, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою  постановою суду апеляційної інстанції,  ТОВ "Свердловська сільгоспхімія", звернулося  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить  скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 17.01.2011 р. в частині відмови в задоволенні грошових вимог, а саме: скасувати п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Луганської області від 17.01.2011 р. та задовольнити вимоги конкурсного кредитора ТОВ "Свердловська сільгоспхімія"  частково в сумі 861169,70грн.

На думку скаржника, до заяви  були подані документи, а саме: копії договорів купівлі –продажу продукції, товарно - транспортні накладні, рахунки-фактури, податкові накладні та акти взаємозвірки, які  підтверджують наявність заборгованості боржника ТОВ "Свердловська машино-технологічна станція" перед ТОВ "Свердловська сільгоспхімія".

Переглянувши в касаційному порядку винесені у справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

  За заявою кредитора, ТОВ "Торговий дім "Вассма" 06.09.2010р. господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "Свердловська машино - технологічна станція", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Василенка Олександра Вікторовича, ліцензія серія НОМЕР_1 від 17.05.2006р., строком на шість місяців, до 06.03.2011р. та додатковою ухвалою від 27.09.2010р. № 20/99б введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 06.09.2010р.

          Ініціюючим кредитором  в газеті "Голос України" № 173 (4923) від 17.09.2010р. опубліковане оголошення  про порушення справи про банкрутство  ТОВ "Свердловська машино-технологічна станція".

          Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закону), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до абзаців 6-7 статті 1 Закону кредиторами у процедурах банкрутства слід вважати юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а грошовими зобов'язаннями є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

  Фермерське господарство "Колос", згідно  приписів ч. 1 ст. 14 Закону, звернулось із грошовими вимогами до боржника ТОВ "Свердловська машино - технологічна станція" .

          В обґрунтування поданої заяви кредитор фермерське господарство “Колос”  посилається на заборгованість боржника у сумі 1834122грн. 98коп. за поставлену сільськогосподарську продукцію, згідно договорів купівлі - продажу без номерів від 01.11.2007р., 01.11.2007р., 24.12.2007р., 29.04.2008р., 07.05.2008р., 17.06.2008р., 27.06.2008р., 03.07.2008р., 31.10.2008р., 09.09.2008р., 27.02.2009р., 05.05.2009р., 11.09.2009р., 09.10.2009р., 29.01.2010р., 30.08.2010р., 07.09.2010р., 06.10.2010р., 14.04.2006р., 20.05.2006р., 04.09.2006р., 30.10.2006р., 01.11.2006р., 01.11.2006р., 20.11.2006р., 28.12.2006р., 27.02.2007р., 07.03.2007р., 27.07.2007р., 01.09.2007р., 17.10.2007р.

ТОВ "Свердловська сільгоспхімія" у термін, визначений ч. 1 ст. 14 Закону, звернулося з заявою від 15.10.2010р. б/н  про визнання конкурсним кредитором у справі з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Свердловська машино - технологічна станція" .

В обґрунтування поданої заяви кредитор, ТОВ "Свердловська сільгоспхімія" посилається на борг боржника перед останнім у сумі 861169 грн. 70 коп., який виник в результаті поставки сільськогосподарської продукції за договорами купівлі - продажу б/н від 28.08.2007р., 30.11.2006р., 03.11.2006р., 30.10.2006р., 01.05.2006р., 26.02.2010р., 30.12.2009р., 06.10.2009р., 30.09.2009р., 15.09.2009р., 25.11.2008р., 30.10.2007р., 01.09.2007р., 01.05.2006р., 30.10.2006р., 03.11.2006р., 30.11.2006р., 28.08.2007р., 01.09.2007р., 30.10.2007р., 25.11.2008р., 15.09.2009р., 30.09.2009р., 06.10.2009р., 30.12.2009р., 26.02.2010р..

Також посилається на те, що 25.02.2009р. між боржником та кредитором було підписано договір, відповідно до якого боржник визнав суму заборгованості за поставлене йому майно та сторони домовилися про застосування до правовідносин, які виникли щодо (поставки)  передачі вищезазначеного майна терміну позовної давності строком в 10 років.

          Відмовляючи у визнанні кредиторських вимог до боржника ФГ "Колос",  ТОВ "Свердловська сільгоспхімія" місцевим господарським судом було зазначено, що в жодному із договорів купівлі -продажу сторонами не встановлені терміни оплати за поставлену сільськогосподарську продукцію, не передбачені строки виконання зобов’язань за договорами і іншими документами, доданими до заяви кредитора. Вищеназвані договори від імені керівників підприємств  підписані однією особою ОСОБА_1, як директором цих підприємств. Акти звіряння від 12.01.2007р. та від 15.01.2008р. також підписані з боку обох сторін                       ОСОБА_1.

Вищеназвані договори, на які посилається ТОВ “Свердловська сільгоспхімія”,  від імені керівників підприємств  підписані також однією особою ОСОБА_1, як директором цих підприємств. Акти звіряння від 08.01.2007р. та від 12.11.2007р., також підписані з боку обох сторін ОСОБА_1.

Надані до матеріалів справи накладні, на які посилаються  скаржники, як на доказ передачі майна,  не підписані або особою яка здала це майно, або яка прийняла його, або взагалі відсутні підписи осіб, які здійснювали приймання -  передачу спірного майна. Інших доказів, які б підтверджували факт передачі спірного майна  до матеріалів справи кредитором не надано.  

        Також не додані до матеріалів справи  договори  від  25.02.2009р., укладені між боржником та кредиторами.

 Місцевим господарським судом встановлено, що разом з тим, кредитором ФГ "Колос" включені вимоги за договорами купівлі - продажу від 05.05.2006р. та від 20.05.2006р. насіння сої, насіння соняшника та насіння кукурудзи. Однак у 2006р. (згідно п.65 ст.9 Закону України  "Про ліцензування певних видів господарської діяльності“ із змінами від 06.09.2005р. № 2800) вид діяльності з продажу насіння був ліцензійним, а тому  кредитор, згідно приписів ст. 227 ЦК України, не мав права на поставку цієї продукції.

Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора не підтверджені відповідними документами, у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю (Постанова ВГСУ від 11.04.2006 №4/5).

Тож правомірними є висновки суду апеляційної інстанції, що  господарський  суд  обґрунтовано відмовив  фермерському  господарству “Колос” у задоволенні грошових вимог, як конкурсних вимог,  до боржника  ТОВ “Свердловська машино-технологічна станція”  у сумі 1834122 грн.  та ТОВ “Свердловська сільгоспхімія”у задоволенні грошових вимог, як конкурсних вимог,  до боржника  ТОВ “Свердловська машино-технологічна станція”  у сумі 861169,70грн.,  оскільки, їхні  грошові вимоги є  такими, що задоволенню не підлягають.

          З врахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, про відмову у визнанні грошових вимог кредитора ФГ "Колос", ТОВ “Свердловська сільгоспхімія” до боржника відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова  Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2010 р. винесена  у відповідності до фактичних обставин справи  та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                     П О С Т А Н О В И В:

   Касаційну  скаргу  ТОВ "Свердловська сільгоспхімія" залишити без задоволення.

   Касаційну  скаргу   ФГ "Колос" залишити без задоволення.

   Постанову Донецького  апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року у справі № 20/99 б залишити без змін.

Головуючий                                                                                Міщенко П.К.

С у д д я                                                                                Заріцька А.О.

С у д д я                                                                                 Поліщук В.Ю.