Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-8153/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Троян Н.А.

Категорія 27                                                   Доповідач  -  Басуєва Т.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року липня 27 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А.

суддів Варенко О.П., Єлізаренко І.А.

при секретарі Керімовій  Л.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 про скасування виконавчого напису та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, –

В С Т А Н О В И В:

Рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 про скасування виконавчого напису відмовлено та частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. На користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 стягнуо 72 800 грн –сума боргу, 18 928 грн. –3% річних та судовий збір у розмірі 917 грн. 28 коп., а всього –92 645 грн. 28 коп..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2  просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року та задовольнити її позов до  ОСОБА_3 про скасування виконавчого напису.

В свою чергу, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції змінити,та стягнути на її користь з ОСОБА_2 суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовив в позові про скасування виконавчого напису посилаючись на законність та обґрунтованість видачі 23 січня 2003 року виконавчого напису приватним нотаріусом. Матеріалами справи встановлено, що 12 березня 2001 року сторони уклали нотаріально засвідчений договір позики грошей. Умови договору в частині повернення боргу не були виконані ОСОБА_2

Відповідно до заяви ОСОБА_3 і вказаного договору позики 23 січня 2003 року був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на суму боргу. 27 січня 2003 року ВДВС Нікопольського управління юстиції відкрито виконавче провадження відповідно виконавчого напису нотаріуса (а.с. 73 т.3).

У судовому засіданні ОСОБА_2 відмовилась від позовних вимог в частині визнання договору позики неукладеним і, ухвалою суду провадження в цій частині справи закрито (а.с. 94 т.3).

За таких обставин, суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив у позові ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 в частині визнання виконавчого напису неправомірним не можуть бути взяті до уваги як необґрунтовані. Договір позики, відповідно до якого видано виконавчий напис, не визнаний недійсним чи нереальним, тому не має підстав для скасування виконавчого напису.

Відповідно позову про стягнення боргу, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з постановою нового рішення, яким слід відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову про стягнення боргу.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий напис нотаріуса є одним із документів, що підлягає виконанню Державною виконавчою службою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обрала такий спосіб захисту свого порушеного права як учинення виконавчого напису нотаріусом.

Нотаріус 23 січня 2003 року вчинила такий напис для стягнення заборгованості за договором позики від 12 березня 2001 року.

ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса від 23 січня 2003 року.

Таким чином, договірні зобов’язання між сторонами припинилися, порушене цивільне право позивачки було захищено в обраний нею спосіб.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення боргу.

Доводи апеляційної скарги про стягнення суми боргу із індексом інфляції не можуть бути прийняті до уваги як безпідставні.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 скасувати і в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу –відмовити.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів

          Судді: