Справа № 2-1818/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

25 липня 2011 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області  у складі:

головуючого  судді                           Прудник Н.  Г

    при секретарі                            Бондаренко М.А.   

    за участю позивача, відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася  в  суд  з  вищевказаним  позовом  до  ОСОБА_2,  посилаючись  на  те,  що вона перебувала з відповідачем у довірливих відносинах, т.як він був її співробітником у Туристичному агенстві «Афіна. У вересні 2008р. відповідач без її відома взяв в офісі Туристичного агенства «Афіна»27000 грн. Після виявлення даного факту відповідач написав розписку і обіцяв повернути гроші. На теперішній час позивачу повернуто лише 5000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, просила стягнути з відповідача 22000,00 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції 4697 грн, відсотки 1540 грн., всього 28237 грн. Просила стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., а також понесені нею судові витрати: 450 грн витрати на юридичну допомогу, 282,37 державного мита, 120 грн ІТЗ, 30 грн вартість довідки відділу статистики.

Відповідач у судовому засіданні визнав позов частково, зазначив, що з боргом у 22000 грн згоден, стосовно інших вимог заперечує та просить відмовити.

      Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав:

ОСОБА_2 у вересні 2008р. взяв у ОСОБА_1, без її відома гроші в сумі 27000 грн. на власні потреби. 5000 грн. повернув 20.12.2008р. Залишок зобов»язався повернути 12.01.2009р. (а.с. 44 - розписка). Даний факт також підтверджується Постановою оу СКР Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. лейтенантом міліції Шалагіним Р.О., якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України, - за відсутності в діянні ОСОБА_2 складу злочину (а.с.4-5).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України,  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, підтвердженням укладення якого є розписка (а.с.44). В судовому засіданні встановлено, що по теперішній час відповідачем позика не повернута.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Відповідно до розрахунку у позовній заяві борг за договором позики ОСОБА_2 на теперішній час складає: 27000 грн –5000 грн. = 22000 грн. (а.с. 1-2 розрахунок у позовній заяві).

Оскільки у договорі позики, який підтверджується розпизкою, розмір процентів не був встановлений, суд вважає можливим стягнути три проценти річних від простроченої суми:

22000грн х 3 % та / 100% = 660 грн (3% річних від 22000грн.).

660 грн (3% річних від 22000грн.) / 12 місяців = 55 грн. (3% у місяць від 22000грн.)

Відповідач повинен був повернути позику 12.01.2009р., позивач звернулася до суду 31.05.2011р. Таким чином виконання зобов»язання прострочено на 29 місяців 19 днів. Позивач просить стягнути 3 % річних з 22000грн боргу за 28 місяців. Враховуючи принцип диспозитивності в цивільному процесі, суд вважає можливим стягнути 3 % річних з 22000 грн. простроченої позики за 28 місяців:

28 місяців х 55 грн = 1540 грн (3% від суми боргу за 28 місяців).

Відповідно до довідки про порядок розрахунку величини приросту індексу споживчих цін за період з 01.02.2009р. по лютий 2011р.(включно), індекс інфляції складає: 101,5 ; 101,4 ; 100,9 ; 100,5 ; 101,1 ; 99,9 ; 99,8 ; 100,8 ; 100,9 ; 101,1 ; 100,9 ; 101,8 ; 101,9 ; 100,9 ; 99,7 ; 99,4 ; 99,6 ; 99,8 ; 101,2 ; 102,9 ; 100,5 ; 100,3 ; 100,8 ; 101,0 ; 100,9 (а.с.10).

Індекс інфляції складає: (1,015 х 1,014 х 1,009 х 1,005 х 1,011 х 0,999 х 0,998 х 1,008 х 1,009 х 1,011 х 1,009 х 1,018 х 1,019 х 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,003 х 1,008 х 1,010 х 1,009) х 100 –100 = 21,35 (індекс інфляції з 01.02.2009р. по лютий 2011р.(включно)).

22000 грн х 21,35 / 100 = 4697 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції) (а.с. 1-2 розрахунок у позовній заяві).

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу за договором позики 22000 грн з урахуванням індексу інфляції 4697 грн, та відсотків у сумі 1540 грн, всього 28237 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., але суд вважає дану суму завищеною, та такою, що не відповідає обставинам даної справи. Позивач зазначає, що через неповернення відповідачем позики вона була вимушена прикладати значні зусилля для повернення даних коштів у касу туристичної агенції власними силами. Вона хвилювалася за ділову репутацію агенції. Порушився її звичайний уклад життя. Вона повинна була звертатися до правоохоронних органів, звертатися до суду та хвилюватися за результати розгляду справи. При обчисленні суми моральної шкоди суд враховує те, що відповідач визнає суму неповернутої позики, та частково погасив борг сплативши 5000 грн., і в судовому засіданні зазначав, що поверне позивачу 22000 грн.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що достатнім розміром моральної шкоди буде 1000 грн, дана сума буде відповідати обставинам справи та понесеним позивачем моральним стражданням.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем понесені та документально підтверджені такі судові витрати: державне мито в сумі 282,37 грн (а.с.17), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн (а.с. 16), витрати на правову допомогу у сумі 450 грн (а.с.18), всього 852,37 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

Витрати на інформаційні послуги, а саме на виготовлення довідки про індекс інфляції по Україні (а.с. 3,10), не передбачені 8 Главою ЦПК України, як судові витрати, а тому суд не присуджує до стягнення з відповідача вартість даної довідки.

     На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1167 ЦК України,   ст.ст. 3, 5-8,10, 11, 14, 57, 60, 62, 64, 79-81, 84, 88, 107, 109, 179, 197, 208-209, 212-218, 222-223  ЦПК України, суд -     

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 про стягнення суми боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики - 22000 грн з урахуванням індексу інфляції - 4697 грн, та відсотків у сумі -1540 грн, - всього 28237 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: державне мито в сумі 282,37 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн, витрати на правову допомогу у сумі 450 грн, всього 852 (вісімсот п»ятдесят дві) грн. 37 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Н. Г. Прудник