Справа № 11-368/2011
Категорія ч.1 ст. 190 КК України
Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю.Р.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фіцака Т.Д.
суддів: Поповича С.С., Іванів О.Й.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, прокурорів, які приймали участь у розгляді справи судом першої інстанції Белея В.І., Книгиницької З.О., на вирок Снятинського районного суду від 01 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_2,
11.02.1971 року народження, уродженець с. Верхня Богданівка, Станично-Луганського району, Луганської області, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, підприємець, депутат Снятинської міської ради, одружений, раніше не судимий, громадянин України,-
засуджений: за 190 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі; за ст. 358 ч.3 КК України - 1 місяць арешту;
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 покарання 1 рік обмеження волі.
В пред’явленому обвинуваченні за ст. 358 ч.1 КК України ОСОБА_2 визнано невинним і по суду виправданим.
На підставі ст. 1 п. «в», 6 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року звільнено засудженого від кримінальної відповідальності. Кримінальну справу закрито.
Запобіжний захід не обрано. До вступу вироку в законну силу залишено зобов’язання з’являтись до суду за викликом.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду злочини вчинено за наступних обставин.
Будучи депутатом Снятинського міської ради ОСОБА_2 вчинив використання завідомо підроблених документів та заволодіння чужим майном, з мето незаконного отримання земельної ділянки в м. Снятині по вул. Б. Хмельницького, площею 0,2377 га, використовуючи право матері своєї дружини –гр. ОСОБА_3. на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, написав та скріпив власним підписом від імені останньої заяву в Снятинську міську раду про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,08 га по вул. Б. Хмельницького. При цьому, вказав в заяві, що ОСОБА_3. користується цією земельною ділянкою з 1993 року, що не відповідало дійсності. Заява була розглянута на сесії Снятинської міської ради з прийняттям рішення про дозвіл ОСОБА_3. на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Під час розгляду заяви ОСОБА_2 виступав і запевняв інших депутатів, що ОСОБА_3. тривалий час користується цією земельною ділянкою.
В подальшому ОСОБА_2, скориставшись підробленими рішеннями Снятинської міської ради про передачу ОСОБА_3. в приватну власність земельну ділянку площею 0,2377 га, з яких 0,10 га –для будівництва та обслуговування житлового будинку, а 0,1377 га, для ведення особистого селянського господарства, та довідкою про те, що за ОСОБА_3. згідно господарських книг числиться земельна ділянка по вул. Б. Хмельницього площею 0,2377 га з 1993 року, переконав суміжників ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 узгодити межі земельних ділянок. Після чого, Снятинським райвідділом Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру»було проведено геодезичні роботи, виготовлено технічну документацію та видано ОСОБА_3. державні акти серії ЯЗ №153513 та №153514 від 16.10.2008 року на право приватної власності на земельні ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,1377 для ведення особистого селянського господарства. При цьому ОСОБА_2 особисто відвозив працівника Снятинського райвідділу ДЗК ОСОБА_7. для проведення обмірів земельної ділянки. Після цього ОСОБА_2 заволодів цими земельними ділянками на підставі договорів дарування укладених з тещею, а пізніше відчужив земельні ділянки ОСОБА_7 шляхом укладення договорів дарування.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не погоджуючись з вироком суду, вказує на істотні порушення норм кримінально - процесуального закону та неправильного застосування Закону України «Про амністію». Вважає, що його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів залишилась не доведеною, а участь у вчиненні злочинів ґрунтується на припущенні, що суперечить вимогам ст. 62 Контистуції України та ст. 60 КПК України. У вироку суду, як і у справі залишилось нез’ясованим хто ж саме є потерпілим. Зазначає, що обидві земельні ділянки набув у приватну власність правомірно від ОСОБА_3. за нотаріально посвідченими договорами дарування, а саме обвинувачення також ґрунтується на припущеннях його вини. Також вважає, що суд, постановляючи вирок, припустився помилки, оскільки закриття справи у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності слід було провести постановою, а не вироком суду. Постановляючи вирок, суд фактично звільнив від покарання, а не від кримінальної відповідальності, що суперечить вимогам Закону України «Про застосування амністії в Україні»у чинній редакції та ст. 6 Закону України «Про амністію». Просить скасувати вирок Снятинського районного суду, а справу направити на новий судовий розгляду в суд першої інстанції.
В апеляції зі змінами прокурори, які приймали участь у розгляді справи судом першої інстанції Белей В.І., Книгиницька З.О., вважають, що вирок суду підлягає до скасування у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідністю призначеного покарання особі засудженого та тяжкості призначеного покарання, внаслідок м’якості, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально –процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора який підтримав подану апеляцію,та частково апеляцію засудженого, де просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_2 який просить подану ним апеляцію задовольнити повністю, а прокурора частково та вирок суду скасувати з направленням справи на новий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення прокурора частково, засудженого повністю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оспорюючи кваліфікацію вчиненого засуджений ОСОБА_2 в поданій апеляції вказує на те, що суд першої інстанції при постановленні вироку не врахував обставини які слід тлумачити в його користь, внаслідок чого застосував кримінальний закон , який не підлягав застосуванню у даній справі, також істотно порушив норми кримінально –процесуального закону та неправильно застосував Закон України «Про амністію»від 12.12.2008 року.
На думку колегії суддів наведені доводи апеляції засудженого є підставними, так як з вироку вбачається нез’ясованих ряд обставин які спростовують доводи обвинувачення та висновки суду щодо протиправності набуття права власності на земельні ділянки засудженим.
Судом першої інстанції не взято до уваги та не дано належну оцінку договорам дарування земельних ділянок, що на думку колегії є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Колегія суддів приходить до висновку, і це вбачається з протоколу судового засідання, що судом першої інстанції не було роз’яснено засудженому право скористатися Законом України «Про амністію»від 12.12.2008 року в процесі розгляду справи, що призвело як зазначає засуджений до неправильного застосування даного закону, та винесення вироку, а не постанови.
За змістом ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованим –підстави для цього.
Як вбачається з вироку, судом при його постановленні даних вимог закону в повній мірі дотримано не було.
Колегія суддів вважає, що судом в порушення вимог ст. 22, 64 КПК України по справі не з’ясовано всіх істотних обставин справи, що призвело до неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення кримінально –процесуального закону при звільненні засудженого від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.
За таких обставин вирок суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, при якому більш повно та всесторонньо дослідити обставини справи, дати належну оцінку всім доказам по справі та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Також при новому судовому розгляді слід перевірити й інші, викладені в апеляції засудженої доводи щодо порушення норм кримінально-процесуального закону.
При таких обставинах, колегія суддів приходить до висновку, що доводи поданих апеляцій є обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурорів, які приймали участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково, засудженого ОСОБА_2- задовольнити повністю.
Вирок Снятинського районного суду від 01 березня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
Головуючий : Т.Д. Фіцак
Судді : С.С.Попович
О.Й. Іванів