Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1234/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Галаган О.В.

26                   Доповідач Савченко  С. О.   

УХВАЛА

Іменем України

12.07.2011

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного  суду     Кіровоградської  області  в складі:

                                    головуючого судді  -  Белінської І.М.,

                                    суддів –                       Франко В.А.,

                                                                          Савченко С.О.,

                                    при секретареві –       Ткач І.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2011 року, -

                                                                в с т а н о в и л а :

          У березні 2010 року акціонерно –комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»від імені якого діє Кіровоградське відділення Одеської обласної філії «Укрсоцбанк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивуючи позивні вимоги тим, що між банком та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту № 420-407-ФО1 від 04.09.2008 року, за умовами якого банк надав їй кредитні кошти в сумі 67 900 грн. з процентною ставкою 21 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 03.09.2011 року. Відповідач  зобов’язання належним чином не виконує, тому станом на 04.11.2009р. має заборгованість по кредиту - 60 356 грн., по нарахованим та неповернутим відсоткам –9 591,03 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту, відсотків та комісії –1 766,51 грн. Посилаючись на ці обставини, просив стягнути зі ОСОБА_3 на користь банку заборгованість по договору кредиту в сумі 71 713,54 грн. та судові витрати.

          Заочним рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.07.2011р. позов задоволено. У серпні 2010 року ОСОБА_3 подала заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою від 31.01.2011р. зазначене заочне рішення  скасовано.

          Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, посилається на недійсність кредитного договору з підстав його не відповідності ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»щодо розміру пені, що підлягає стягненню в разі прострочення строків погашення кредиту та відсотків.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав. Відповідачка в судове засідання не з’явилася, але подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з її перебуванням на лікарняному. З долученої до заяви ксерокопії довідки від 05 липня 2011 року, яку нею надано повторно вбачається, що їй рекомендовано обмеження фізичного навантаження на протязі одного місяця. Таким чином, відповідачем не надано належних доказів стосовно перебування її на лікарняному.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підставах.

Задовольняючи позов суд правильно виходив з того, що відповідачем належним чином не виконуються умови кредитного договору, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед банком в сумі 71 713 грн. 54 коп. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.

Так згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.    

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено договір кредиту № 420-407-ФО1 від 04.09.2008 року, за яким банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 67 900 грн. з процентною ставкою 21 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 03.09.2011 року, а  відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки, рівними частинами по 1886 грн. не пізніше 31 числа кожного місяця /а.с. 7-13/.  

Відповідно до п.4.1. Договору, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та сплати процентів, комісії, зазначених у п.п.1.1., 2.4., 2.5., 3.3.15. цього договору,  позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов’язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Пункт 3.2.6.2 Договору передбачає, що у разі не виконання позичальником зобов’язань за цим договором, кредитор має право вимагати дострокове виконання ним всіх своїх зобов’язань за цим договором.    

Із розрахунку кредитної заборгованості вбачається, що відповідач починаючи з 05.05.2009р. по 03.11.2009р. взагалі не сплачувала передбачені договором кредиту платежі, що потягло за собою наслідки, у вигляді нарахування банком пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та обґрунтованої вимоги банку про дострокове повернення кредиту.

За таких обставин, суд правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову щодо дострокового стягнення всієї суми кредиту.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо недійсності договору кредиту є безпідставними, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем зустрічний позов про визнання договору кредиту недійсним заявлений не був, тому зазначені доводи не можуть бути предметом розгляду в апеляційному суді.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 30З,  п.1 ч.1. ст.307,  ч.1 ст.308, ст..ст.313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

    Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2011 року залишити без змін.

 Ухвала  набирає законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.   

 Головуючий суддя:

Судді: