Справа 2-а-6747/11

                 ПОСТАНОВА

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                             (в порядку письмового провадження)

          08.06.2011 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Семіряд І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії»,-

встановив:

26.05.2011 року позивач звернувся  до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії в якій вказав, що  віднесений до категорії “Дитина війни ”, а тому відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№ 2195-15), який набрав чинності с 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії у повному обсязі, як передбачено законом, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Позивач просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування та виплату до пенсії, як «Дитині війни»у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26.11.2010 року та виплачувати довічно.

У судове засідання позивач не з’явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, надав письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, справу розглянути у відсутності представника.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  віднесений до категорії  “Дитина  війни ”, що підтверджується копією довідки, з відповідною відміткою, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист  дітей війни» і перебуває на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька де і отримує пенсію за віком в тому числі і як дитина війни, про що свідчить відповідна довідка.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України  виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належить громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України.

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня -706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, а з 1 грудня - 734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  

Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік, був затверджений прожитковий мінімум  на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –750 грн., з 1 квітня –764 грн., з 1 жовтня –784 грн., з 1 грудня – 800 грн. Розмір державних соціальних гарантій на 2011 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Цими  Законами  будь-яких змін до Закону України до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,не внесено, та дія цієї статті не зупинена, а тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення  до пенсії у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законами України «Про державний бюджет України »та з наступними змінами його розміру.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством на певний  період часу, що стало причиною звернення позивача до суду, та тому, вирішуючи спір по суті з метою  повного захисту прав позивача, відповідно ч.2.ст.11 КАС України, їх відновлення, з урахуванням суми, яка була перерахована на  користь  позивача, недопущення судової тяганини, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року за період з 26 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була  виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 26.11.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1.ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Згідно ст. 94 КАС  України судові витрати, суд вважає можливим віднести за рахунок держави оскільки відповідач УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька є бюджетною організацією та відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 2-15,ч.2.ст.11, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Позов  ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії ”  – задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії позивачу ОСОБА_1,  як дитині війни за період з 26.11.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року,   відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 26.11.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

                     Судові витрати віднести за рахунок держави.

                    Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України,а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                                                  І.В. Семіряд.